Твір на тему: «Ті держави стали великими, у яких малі люди великі»

Суспільство не стоїть на місці, світ змінюється, усе рухається назустріч чомусь новому, кращому. Деякі держави були визнані світовою спільнотою як найрозвинутіші, незважаючи на малу кількість ресурсів або крихітну територію, інші ж, хоч і мають усі можливості, й досі залишаються в полоні корупції, бюрократії та низьких умов життя. Так чому ж відбувається так що ті, хто мають надзвичайний потенціал, не можуть його використати? У чому полягає секрет побудови великої держави?

Держава — це складний організм, який складається з багатьох окремих систем, взаємодії влади та народу, діяльності державних інститутів та громадських організацій. Але у всіх цих складних компонентів є одна спільна риса, що об’єднує їхню сутність, зводить усе до спільного знаменника. В основі кожного прийнятого парламентом закону, кожного політичного рішення стоїть окрема маленька людина. Вона вирішує усе: своїм голосом на виборах обирає державну владу, ставленням до своєї країни визначає згуртованість нації, відношенням до місця, де вона проживає, забезпечує чистоту на вулицях і алеях. Саме в цьому питанні, на мою думку, роль типового обивателя виходить на перший план, адже країну творять її мешканці, щось велике завжди складається з чогось малого. Таким чином, ми можемо сказати, що кожна окрема людина робить свій внесок в управління державою, сама визначає свій рівень життя, створює країну, в якій живе. Не важливо, якого людина кольору або статі, у якому місті живе та ким працює — вона робить свій вибір, усвідомлено чи ні.

Західні держави відомі своїм високим рівнем життя, стабільною економікою та майже повною відсутністю корупції. Отож, придивимося до типових мешканців цих країн: що вирізняє їх з-поміж інших народів? По-перше, це люди високої культури. Освіта в західних країнах працює на гідному рівні, таким чином більшість населення має базові знання в багатьох сферах. По-друге, вони виховані. Корупція викоренена з ментальності цих народів, хабарі не сприймаються в самому суспільстві. По-третє, шанобливе ставлення цих людей до своєї країни можна спостерігати в будь-яких формах: від прагнення працювати на благо своєї держави до неперевершеного знання власної історії.

«Кожен народ має ту владу, на яку він заслуговує», — казав Жозеф де Местр. Дійсно, великими стають лише ті держави, у яких малі люди великі. Якщо середньостатистичний мешканець країни є освіченим, може розказати вам свою історію та живе за моральними принципами — перед вами представник високорозвиненої держави.