Твір на тему: «Чистіша від сльози хай буде рідна мова!»

Я часто буваю в компанії своїх однолітків у школі чи поза її межами. Іноді, коли я чую їхню мову, мені стає прикро. Яких жахливих змін потерпає наша солов’їна мова у буденному житті!

Важко знайти людину, яка б кожного дня розмовляла справжньою літературною мовою, дотримуючись усіх правил, не відходячи від чинних стандартів. Мовою, якою писали Тарас Шевченко чи Леся Українка. У наш час, коли ритм життя набуває шалених темпів, ми рідко замислюємось над красою нашого мовлення. Ми використовуємо різні скорочення, робимо помилки у найуживаніших словах. Даремно думати, що з цим нічого не можна зробити. Адже ми можемо відточити нашу мову і приблизити її до ідеалу, навіть не прикладаючи значних зусиль.

По-перше, потрібно позбавитися так званих «слів-паразитів». У кожного ці слова можуть бути різними. Але виявити їх легко. Людина повторює їх дуже часто у своєму мовленні, але при цьому ніякого змісту вони не несуть. По-друге, треба уважніше ставитися до слів, які ти використовуєш. Іноді зовсім схожі за написанням та звучанням слова можуть мати зовсім різне, а іноді навіть протилежне, значення. Необачний вибір слова може спотворити зміст того, що ти хочеш донести до оточуючих. По-третє, уникай кальок з російської мови. Українська мова багатогранна та розкішна. У ній можна знайти слова для опису будь-яких явищ чи дій. Окрім цього, намагайся не використовувати сленг, ненормативну лексику. Стався уважно до емоційного забарвлення слів, що ти вживаєш. Деякі вирази можуть бути недоречними у діловому чи науковому стилі мовлення. Використовуй якомога більше синонімів, щоб не виникало небажаних тавтологій. І головне, завжди пам’ятай, що те, як ти говориш, є показником того, як ти мислиш. Люди будуть приділяти більше уваги твоїм думкам, якщо ти гарно оформиш їх словесно.

Отже, правильне, гарне, милозвучне мовлення є запорукою успіху та гарантією поваги з боку інших. Крім того, нашим обов’язком є шанобливе ставлення до того скарбу, що через століття пронесли наші предки — до нашої рідної мови. Треба з повагою ставитися до того, що незважаючи на нелегкий шлях, на усі можливі утиски та знущання, що пройшла наша мова, вона не зазнала нищівних змін і залишилася такою ж прекрасною, як і раніше. І ми не маємо права її псувати. Тож зберігаймо чистоту нашої мови та примножуймо її багатства. Не можна не згадати слова Максима Рильского, який говорив: «Як парость виноградної лози, плекайте мову».