Твір на тему: «Чарівна квітка символізму»

Відомий представник світового символізму французький поет Поль Верлен закликав у своїй творчості до милозвучності і новизни поетичної мови. Його життєвим маніфестом стали слова «Найперше музика у слові, а решта все література». Наприклад, у вірші «Поетичне мистецтво» автор говорить про те, як повинен творити поет і ніби навчає нас поетичної майстерності: «Люби відтінок і півтон», «хребет риториці скрути», «приборкай рими», «щоб вірш твій завше був крилатий, щоб душу поривав — шукати нову блакить, нову любов».

Особисто мене більш за все вразила поезія Поля Верлена «Осіння пісня», у якій досить багато символічних образів. Це і осінь – сумна пора року, під час якої в природі усе відмирає, і годинник, який є приладом для відліку не тільки годин і хвилин, а й відліку усього життя, і вихровий вир, який являє собою життєві перипетії і проблеми, у яких живе людина.

Образ «жовклого листа» у поезії є символом людини, яка відірвалася від звичного життя, людини, яку невідомо куди занесе, невідомо, що її чекає попереду. Можливо, вона, як останній листок, довго протримається на гілці, і її буде зігрівати не тільки літнє, але й осіннє сонечко. Та як би там не було, але все одно прийде час, коли листок полетить з дерева. А далі цей листок можливо потрапить до осіннього букета і довгий час простоїть у вазі на вікні, а може довго-довго пролежить на горищі, спостерігаючи за життям, а може одразу потрапить під чиїсь брудні підошви і від цього листка на залишиться навіть сліду.

Мені не відомо, що буде у майбутньому зі мною. Адже у моєму віці наступає лише весна, а потім буде літо, осінь і зима. Та Поль Верлен одним зі своїх віршів примусив мене замислитися над важливим філософським і життєвим питанням: як мені жити у подальшому і який слід залишити на землі після себе: або потрапити у «гербарій» історії, або зникнути без сліду і безвісті.

На мій погляд, величезна заслуга символізму полягає у тому, що твори митців цього напрямку змушують нас замислитися над найважливішими життєвими питаннями. Твори символізму неоднозначні, їх кожен раз можна читати по-різному, їх символи можна пояснювати у залежності від віку, уяви і настрою.

У одному з віршів Шарля Бодлера говориться саме про це. У вірші «Відповідності» людину оточують символи, крізь які вона йде і в яких вона тоне. Адже у світі довкола є усе, і варто навчитися не тільки слухати і відчувати, а й бачити «всі барви й кольори, всі аромати й тони». Поети та письменники символізму вчили нас розуміти невпізнанний світ, спиратися на інтуїцію і відчуття, розуміти, що «важлива не річ, але інтерпретація речі». Саме на цих філософських принципах і стояли символісти.