Твір на тему: «Лист собі 45-річному»

Привіт!

Якщо ти читаєш ці рядки, то мій лист все ж потрапив тобі в руки, і це дуже добре. Я сподіваюсь, що твоє життя склалося найкращим чином, і ти зараз найщасливіша людина у цілому світі! Цей лист написаний тобою, але в далекому-далекому минулому — ще в ті часи, коли ти, юна, така весела і відкрита, сиділа за шкільною партою і вела тихі розмови з подругами на уроці, замість того, щоб уважно слухати вчителя. Сподіваюсь, що ці розмови не нашкодили твоєму, а скоріше нашому майбутньому, а хімія, і фізика не знадобились у твоєму житті, бо якщо ти ще пам’ятаєш, то ці два предмети чомусь тобі зовсім не подобались, і ти вирішила, що вчити їх більше ніколи не будеш. Смішно буде, якщо зараз ти у свої 45, якийсь інженер-технолог або лікар-фізіотерапевт, хоча, який з тебе лікар з такими-то фаховими знаннями?..

Якщо я і справді доживу аж до 45 років, то це вже буде моїм особистим досягненням, бо зараз я, чесно-кажучи, не уявляю себе старшою за 20. Але я щиро сподіваюсь, що до цього часу ти виконала все те, про що так мріяла: навчилася професійно співати, закінчила університет з відзнакою, побувала не менше ніж у 10 країнах світу, сфотографувалася хоча з одним зі своїх кумирів, відвідала концерт улюбленого рок-гурту, вивчила 4 іноземні мови, знайшла кохання всього свого життя і вдало вийшла заміж. Якщо ж це все ще досі не зроблено, то, будь ласка, не засиджуйся і швиденько втілюй у реальність усі свої бажання, адже в тебе ще так багато часу для цього!

Мені так цікаво, яка ти зараз. Чи досі любиш зелений чай і ненавидиш каву? Чи захоплюєшся ти книгами Стендаля, Оскара Уайльда і нашої української письменниці Ліни Костенко? Чи слухаєш інді і фолк? Чи досі малюєш і граєш свою особливу музику? Чи це вже зовсім не про тебе? Не хочу, щоб ти змінювалась…

А твої друзі? Вони ж ті самі дівчата і хлоп’ята з твого двору? Я сподіваюсь, що ви й досі така ж дружна компанія, як і колись. Та ні, я впевнена, що ви і зараз найліпші товариші, бо згадай, вони єдині, хто завжди був поруч (не враховуючи твоєї сім’ї), хто допомагав і підтримував тебе у всіх складних життєвих ситуаціях, хто розраджував у скрутну хвилину. Пам’ятаєш, як весело і добре вам було!

Люба моя, дорога! Не змінюйся, будь ласка, залишайся завжди отою непосидючою школяркою, якою захоплювались, яку цінували. Прошу тебе, залишайся завжди справжньою людиною, вір в себе і свої можливості.

З любов’ю, ти шістнадцятирічна.