Твір на тему: «Чого не забороняє закон, те забороняє зробити сором»

Щодо мене, то законодавчі акти нашої країни та й будь-якої іншої держави хоча й важливі для урегулювання стосунків у суспільстві, але все одно не можуть врахувати всього. Вони постійно оновлюються і корегуються з урахуванням вимог сучасності, враховують суспільні зміни і максимально відповідають вимогам часу. Та ніхто не скасовував і моральних законів, які формувалися протягом багатьох століть, та які й сьогодні не менш важливі, ніж будь-які закони, складені законодавцями. Саме моральними законами ми повинні керуватися у повсякденному житті, не відступаючи від законів державних.

Більшість юридичних законів ґрунтуються на моральних, але за їхні порушення передбачаються конкретні покарання, які призначаються через систему спеціальних державних установ. За порушення моральних законів люди отримують зовсім інші покарання. І насамперед вони відповідають перед власною совістю. От і виходить, що те, що не забороняє закон, забороняє робити сором.

Прикладом такої заборони може бути Петро — син головного героя п’єси «Дикий ангел» М. Коломійця. Засоромлений батьком, він приймає рішення піти з керівної посади. І хоча з погляду законів юридичних він не був ні в чому винним, адже проект майбутнього будівництва був затверджений та підписаний не тільки ним, але великий сором за бездумний вчинок змусив героя засуджувати себе за законами людської совісті.

В реальному житті, як і в літературі, можна знайти багато людей, які у своєму житті керуються не тільки державними законами, а й законами совісті. Частіше усього такі люди стають гарними керівниками, вони з повагою ставляться до своїх підлеглих, сумлінно виконують свої обов’язки. Та і в повсякденному житті люди, що живуть за законами совісті, як правило, стають гарними сім’янинами, батьками та гарними друзями. Такі люди щиро вважають, що є багато того, що не забороняє робити закон, але вони не мають права цього робити через те, що потім їм буде соромно перед людьми, а головне — перед самим собою.