Твір на тему: «Найогидніші очі порожні...»
Що мав на увазі український поет Василь Симоненко, коли писав: «найогидніші очі порожні…»? Скоріш за все, він мав на увазі те, що людина тільки тоді буде цінуватися у суспільстві, коли вона буде володіти необхідними для кожного душевними якостями – духовністю, порядністю, добротою і почуттям власної гідності. Такою людина стає завдяки батькам, друзям і оточенню, її поважають і про неї пам’ятають. І не тільки через те, що така людина ввічлива і привітлива, а й тому, що вона має багатий духовний світ, який обов’язково відображається на її зовнішності і поведінці.
Відомо, що якщо придивитися, то у виразі очей людини можна побачити її внутрішній світ. Адже ми знаємо, що очі можуть бути веселими або сумними, важкими або привітними, колючими або доброзичливими. Характер людини змінює її очі, її обличчя, її зовнішній вигляд. І якщо людина погана, то це неможливо прикрити ніякими посмішками і нарядами. Те, як людина відноситься до оточуючих, відбивається на ній самі.
У цьому плані можна згадати про роман «Портрет Доріана Грея» відомого англійського письменника Оскара Уайльда. В цьому романі портрет головного героя змінювався у залежності від змін, які відбувалися у житті і душі Доріана. Оскільки Грей деградував, то поступово перетворювався на потвору і його портрет, а ось він сам залишався молодим та красивим. Але це вимисел, а у реальному житті відбувається все навпаки – портрети залишаються незмінними, а люди від своєї антиморальної поведінки дуже швидко перетворюються на старих і немічних.
Головне, що видає недобру людину – це злий або бездушний погляд, так звані «порожні очі», про які згадував Василь Симоненко. Найчастіше такий погляд можна зустріти у людини, яка нікого не поважає і не цінує, яка байдужа до інших людей та їх думки. Частіше всього саме така людина здатна на злочин, навіть на вбивство.
Недарма автори літературних творів найчастіше зображують грабіжників та вбивць як людей з пустими очима, і такий прийом дає найкращий результат. Адже читаючи про таких людей, ми неусвідомлено переповнюємося до них огидою. Бо коли людина має просто злий або недобрий погляд, то можна сподіватися, що це тимчасово і визвано якимось нещастям. А ось коли очі порожні, то у більшості випадків «наповнити» їх неможливо. Отже, дійсно, «найогидніші очі порожні…».