Твір на тему: «Жіноча доля» за повістю Ольги Кобилянської «Людина»

Бути особистістю дуже складно, важко це вдається і чоловікам, і жінкам. Ця проблема існувала в XIX столітті, існує вона й сьогодні. Тому й зараз важливе значення мають такі твори, як повість відомої української письменниці О. Кобилянської «Людина». Адже в цьому творі на прикладі його головної героїні розкривається проблема становлення особистості та її утвердження в суспільстві.

Про свої твори талановита письменниця казала, що «вони йшли дорогою серця. І хто мене розуміє серцем, той, може, «не кине на мене каменем». Не важко здогадатися, що образ головної героїні повісті Олени дуже близький по духу авторці, бо й самій О. Кобилянській доводилося так само боротися за те, щоб стати особистістю й мати можливість сказати власне слово в українській літературі.

Все це добре відчувається, адже письменниця надзвичайно точно передає найменші душевні порухи Олени і в переживаннях закоханого серця, і в прагненні отримати якомога більше знань. Не можна сказати, що повість «Людина» повністю автобіографічна, бо факти життя О. Кобилянської і головної героїні повісті не збігаються. Але факт, що саме в бажанні самоствердитися і в душевних переживаннях Олена дуже схожа на письменницю.

Деякі літературні критики вважають, що творчість О. Кобилянської поклала початок зародження феміністичного руху в Україні. Але особисто я з цим незгодна, адже О. Кобилянська шукала причини безпосередньо в особистості і тогочасному суспільстві, в той час як сучасні феміністки відштовхуються від неприйняття представників сильної статі. Це й справді дуже складне питання, та й саме життя ніколи не було простим. Через героїню повісті «Людина» О. Кобилянська не тільки показує, яким складним воно було для сучасних їй жінок, а й намагається розкрити проблему їх ствердження, що й робить з великою майстерністю.

Складається враження, що в зображенні долі кожної зі своїх героїнь О. Кобилянська залишала часточку своєї душі, часточку свого серця. Протестуючи проти сталого відношення до жінок у тогочасному суспільстві, героїня повісті «Людина» Олена Ляуфер прагнула зрівнятися у суспільному житті з чоловіками. Через вчинки та думки героїні повісті письменниця висловлювала свої власні погляди. Її думки стосувалися не тільки того, як суспільство ставилося до жінки, а й того, якими засобами жінка утверджувала себе в ньому, наскільки сильно вона дозволяла взяти гору над своїми вчинками стереотипній думці. І якщо та ж Олена бажала чогось досягти, вона мусила зробити свідомий вибір: чи докласти великих зусиль, щоб подолати усі перешкоди, чи підкоритися стереотипу.

На жаль, процес формування у суспільстві стереотипів має багато чинників і дуже складний, але, попри все, О. Кобилянській своєю творчістю вдалося довести, що життя — це боротьба, боротьба не тільки для чоловіків, а й для жінок.