Твір на тему: «Чи є Планетник сьогодні?» за твором Бориса Харчука «Планетник»

Зіткнення добра й зла — одна з найголовніших проблем людства. Це питання піднімали безліч разів у своїх творах письменники всіх країн, часто з ним стикаються й герої народних казок, у тому числі й українських.

У повісті-притчі Бориса Харчука «Планетник» головний герой теж має протистояти людському злу, боротися за право по-своєму бачити та відчувати світ. Планетник постійно намагається довести людям свою доброту, щирість, хороші наміри. Він же сподівається, що земляки дослухатимуться до нього, до його порад щодо посіву.

Та чи ж рідко й сьогодні трапляється так, що людині необхідно боротися за свою мрію, уміти протистояти критиці? Неординарних особистостей зазвичай вважають «білими воронами», насміхаються з них. Але, на мою думку, слід насамперед слухати власне серце, а не зважати на слова оточення.

Часто буває так, що суспільство не може оцінити вчинок людини об’єктивно. Можливо, воно не знає усієї правди або здогадується про неї лише частково. Наприклад, у повісті «Планетник» селяни вважали, що головний герой пов’язаний із нечистою силою. Зрозуміло, чому вони були налякані. Неосвічені селяни не могли спокійно сприйняти той факт, що хлопець «щось знає…».

Так і в двадцять першому столітті люди, які мають незвичайні таланти, думки, інший спосіб мислення викликають у звичайних обивателів ті самі почуття невпевненості та страху перед незвіданим.

Разом із тим, не слід думати, що оточення несе лише негатив для людини. Адже навіть особливим людям потрібна підтримка, розуміння. Тому все-таки варто залишатися гнучкими, уміти знайти товаришів і правильно висловити свої думки. Я вважаю, що доцільно мати навичку позитивно ставитися до оточуючого світу. Адже й Планетника навчав дід Капуш любити та терпіти. Впевнена, що насамперед це стосується відносин із людьми.

Отже, повість-притча «Планетник» актуальна і сьогодні. Головний герой — цікава, оригінальна особистість, яких так багато є нині, він вчить читачів прагнути досягнути своєї мрії, не зупинятися перед думкою оточення, але все одно любити людей, приймати їхні недоліки та пороки. На мою думку, у цій золотій середині й захована велика життєва мудрість, це і є початком гармонії — знайти себе й зберегти мир з іншими. А головне, Планетник цілком може жити й серед нас.