Твір на тему: «Валерій Шевчук – творець романів філософського значення»

В. Шевчук справедливо вважається одним з найцікавіших українських письменників ХХ століття. Йому належить велика роль у зростанні філософського та інтелектуального розвитку і розширені обріїв сучасної національної прози. Цей митець став засновником нового типу роману, його твори насичені філософськими думками, вони гармонійно об’єднують в собі глибинні пласти міфології й українського фольклору.

У творах світової літератури досить часто використовується народне міфологічно-фольклорне мислення, народний світогляд. Але художня міфологія у сучасній літературі — досить складна проблема, вирішити яку під силу далеко не кожному письменникові. Але В. Шевчуку вдається надзвичайно доречно звертатися до міфотворчості і створювати узагальнені образи, чимось подібні до міфологічних.

Саме ці риси творчості В. Шевчука виступають носіями художнього лаконізму й філософської напруженості, саме вони безпосередньо впливають на жанрову й композиційну структуру його творів. Це дозволяє забезпечувати його романам оновлюючий розвиток, змінювати художню конструкцію творів і розширювати можливості епічного письма.

Своєрідні міфологічні вкраплення у творах В. Шевчука є надзвичайно важливими елементами. Письменник достатньо часто для конструювання оповіді використовує міфологічну ритуальну повторюваність і вдається до народних джерел образності. Сюжетним виявом циклічності у його романах є те, що епізод, випадок, подія у житті одного героя обов’язково відображається у долі іншого, множиться й варіюється.

Фольклорна основа більшості романів В. Шевчука пов’язана з часами язичництва, що дозволяє зрозуміти життя та культуру українського народу в далекому минулому. Тому в його творах багато міфологічних образів. Але найбільшим досягненням митця можна вважати те, що він не зупиняється в межах реконструкції, відтворення фольклорних символів, а намагається осмислити усталені образи з казок та легенд, прагне проникнути в глибинний зміст народних уявлень давніх часів, наповнює ці уявлення сучасним змістом.

Сучасна переробка образів з української міфології ще не завершена, і значний внесок у цей процес робить проза В. Шевчука. Адже його принцип — не переносити їх бездумно в неорганічну атмосферу модної проблематики сучасного стилю, не руйнувати фольклорні та міфологічні сюжети й образи, а залишати недоторканною їхню смислову багатозначність, символічну загадковість і таємничу силу.