Твір на тему: «Творчість і кохання в долях Майстра й Маргарити» за творчістю Михайла Булгакова

Багато людей сперечалися щодо того, що є основою роману «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, яка ідея домінує в цьому шедеврі. Деякі вважають, що це боротьба добра й зла, світла й пітьми, інші пишуть про віру й безвір’я, істину й справедливість, треті стверджують, що це роман про любов і творчість, про свободу дійсну й удавану.

Зображуючи Москву 30-х років, письменник дає зрозуміти читачеві, що більшість людей обплутані ланцюгами інструкцій, постанов, якихось догм. Наприклад, службовці Управління Видовищ примушені співати в хорі, а літературні критики «говорять зовсім не те, що бажають сказати». Сусід Маргарити, Микола Іванович, поважна особа, вельмишановний чиновник, використовує портфель із діловими паперами як «засіб перевезення», як засіб пристосування себе по сходинках кар’єри. Усі вони — невільники, діти свого часу, мешканці «недоброї квартири», з якої зовсім незрозуміло, як зникають назавжди люди, а оселі їхні виявляються «позапечатувані». Більшість із них застережливо оглядаються: «Нас почує хтось…».

У Москві є лише одна установа, де люди бувають самі собою. Це клініка професора Стравинського — будинок для божевільних. Це парадокс і закономірність часу, суспільного ладу. Лише тут позбавляються від неволі співці хору, і конферансьє, що ледь не залишився без голови, і поет Бездомний, що лікувався від Берліозвих повчань, щоправда, за допомогою Майстра.

Усім цим різновидам неволі протиставляється повна внутрішня незалежність Майстра. У цьому він схожий на Ієшуа. Роман, створений Майстром, — це здобуток незалежної творчості, вільної думки, духу. Розлюченість критиків його роману — це шаленість тих, хто продавав свою свободу. Їхня критика спрямована проти того, хто попри все зберіг чисту душу, незалежність вчинків, внутрішню свободу.

Схожа на Майстра й Маргарита. За право жити так, як вона хоче, за право кохати вона здатна здолати всі перешкоди. До зустрічі з Майстром вона мала все, що, здається, потрібно жінці для щастя: доброго, люблячого її чоловіка, розкішний будинок, гроші. Але в її житті не було головного — мети й сенсу існування. Нарешті Маргарита зустріла того єдиного, для кого й вона стала єдиною. І в маленькій квартирі, у підвалі оселилося щастя: свобода, творчість і кохання.

Вони — люди, тому страждають і кохають, мучаться, ідуть на самопожертву заради кохання, і бережуть коханого від нападів життя, часу, негідних його вчинків, зневір’я.

Отже, твір проникає своєю бездоганністю й вишуканістю. Михайло Булгаков зміг показати в долях Майстра й Маргарити несамовите кохання й творчість.