Твір на тему: «Хай завжди б’ється зелене серце природи»

Щодня кожен з нас перебуває в оточенні природи. Зелені дерева навколо, кущі, луки, трави — все це є тим, без чого неможливе наше життя. Багато з нас не розуміють справжню цінність природи, не приділяють належної уваги тим фактам, що сьогодні її жахливо та безжально винищують. Жорстокість деяких людей просто вражає. До прикладу, джунглі Амазонки, які вважаються легенями планети, на цей день винищені на третину.

Постає логічне запитання: «А чим люди дихатимуть приміром через десять років?». Дуже прикро, що сьогодні про це більшість з нас просто не задумується. Адже кисень, який виділяють дерева, кущі та інші рослини, є для нас значно важливішими, ніж дерев’яні меблі, для виготовлення яких, безжально винищують цілі ліси. Чи приміром папір, необхідність якого в епоху, коли його повністю здатні замінити електронні пристрої, зводиться до мінімуму. Ми живемо в такий час, коли люди зовсім не цінують того, що мають. Наприклад, якби дерева були оснащені безпровідним інтернетом, я впевнений, що жодна людина у світі не наважилася б його знищити.

За цей час, поки люди живуть на землі, вони завдали дуже багато болю нашій планеті, неодноразово винищуючи природні багатства. Техногенні катастрофи, війни, викиди чадного газу та радіації, видобуток нафти та газу — все це є наслідками людської діяльності на землі. Безумовно, ці дії знищують нашу планету, встромлюючи ніж в її зелене серце. Дуже прикро та болісно спостерігати за тим, як гине наша планета. Тому кожен повинен почати з себе. Лише коли всі зрозуміють, що природа це не іграшка, з якою можна бавитися як заманеться, а коли вона набридне просто викинути її, тоді й сама природа віддячить нам чистим повітрям та життям без багатьох хвороб.

Багато людей досі не розуміють, що, вбиваючи природу, вони вбивають себе. Проте свідомі мешканці нашої планети давно це усвідомили. Вони проводять різні акції допомоги природі: прибирають узбіччя, висаджують дерева, будують екологічні заводи для переробки сміття, користуються екологічним транспортом. Тому ми повинні розуміти, що природа потребує нашої допомоги, адже крім нас самих ніхто не зможе її реанімувати та змусити битися її зелене серце.

Отже, виходячи з усього вище сказаного, можна зробити висновок, що природа — це найважливіше багатство в нашому житті. Ми повинні турбуватися про неї, як турбуємося про своїх рідних та близьких. І тоді природа відповість нам взаємністю. Доки вона жива, доки б’ється її зелене серце, люди знаходяться у безпеці, але, як тільки це серце зупиниться, разом з ним зупиняться і наші серця. Тому кожен з нас зобов’язаний любити, оберігати та піклуватися про природу.