Твір на тему: «Відчуття Батьківщини – що це таке?»

Моя Батьківщина — славетна Україна. І коли я замислююсь над питанням, що для мене відчуття Батьківщини, то уявляю блакитне небо з жайворонком у ньому, прозору, як скло річку, вишневі садочки навколо білих сільських хат з лелеками на дахах. Але ці мої сентиментальні уявлення є тільки зовнішніми ознаками моєї рідної землі. Вони милі серцю кожного українця, бо повертають нас до дитинства, до села, де жили або живуть наші бабусі й дідусі.

А ще Батьківщина для мене — це те, чим я, як українець, можу пишатися. І в дні сьогоднішньому, і в нелегкій історії країни. Крім того, це те, за що у мене, як у кожного справжнього патріота, болить душа. Це те, за що мені інколи соромно перед чесними співвітчизниками і перед усією світовою спільнотою.

З усіх знаменних історичних фактів я намагаюся вирізняти лише ті факти, які викликають у мене особливу гордість. Один з них пов’язаний з українським козацтвом, якому наша країна зобов’язана своїм існуванням. Адже Україна як держава виникла саме на народній і козацькій основі.

Українські козаки увійшли в історію людства як перші творці демократичного суспільства, якому вдалося проіснувати без писаних законів декілька століть. Створена вільними українцями Запорізька Січ, демократична козацька держава, викликала замилування і подив в західноєвропейських країнах. Більшість істориків вважають, що українські козаки та їхня Січ випередили свій час на декілька століть. І як же мені не пишатися своїми славетними предками?

Мої патріотичні почуття пов’язані і з обдарованістю та освіченістю моїх співвітчизників. Імена видатних вчених, просвітителів, письменників, поетів та інших митців не можуть залишити байдужим жодного українця. Імена великих літературних діячів викликають глибоку повагу до народу, з якого вийшли генії театру і поезії, архітектури і музики. Навіть двадцяте століття, яке для України було дуже неблагополучним, дало світу таких видатних діячів культури, як П. Тичина, П. Загребельний, В. Сосюра, О. Гончар, О. Довженко, таких відомих вчених, як Б. Патон, О. Антонов, М. Амосов, таких славетних спортсменів, як С. Бубка, Я. Клочкова, В. Кличко, С. Шевченко та багато інших. Саме ці люди не тільки досягли неабияких висот у своїй справі, а й прославили Україну на весь світ. Вони викликають у мене почуття любові і гордості за свою країну.

Я сподіваюся, що наступні покоління дадуть Україні не менше видатних і талановитих особистостей.