Твір на тему: «Літо» (варіант 2)

Літо — це та пора року, яка, мабуть, має найбільшу кількість прихильників, і я, безперечно, входжу до їхнього основного складу. Тому мене відверто дивує те, що існують особи, яких літня краса не захоплює, не вражає, які надають перевагу холодним зимовим вечорам, а не приємним, запашним літнім ночам, які раді були б морозяним малюнкам на вікнах, а не різнокольоровим квіточкам у прикрашених вазонах на підвіконнях. Дивні вони, незрозумілі якісь… Та все ж їх меншість, тому давайте трохи поговоримо про найкращу, незрівнянну і незамінну пору року.

Без жодних сумнівів, літо особливе: воно найбагатше, найяскравіше. І це справді так! Лише погляньте на те розмаїття кольорів, яке воно нам дарує: ось вам і блакитне, без жодної хмаринки небо, а ось свіжа зелена травичка, на якій де-не-де розсипались, як намистинки, різнобарвні квіти: білосніжні ромашки, ніжно-бузкові півники, рожеві троянди і пурпурові мальви, а над ними пролітає неземної краси метелик, а ось іще один, і іще… Яке ти прекрасне, моє літо! Та почекайте, це ще далеко не все, на що воно здатне. Літо уміло прикрашає наші сади й городи: ще не дозрілі зеленуваті помідорчики насолоджуються приємними дотиками теплого сонячного проміння; огірочки поступово показують свої голівоньки з-під широкого листя; кущі картоплі розцвітають і щосили намагаються ввібрати в себе сонячне тепло і світло, щоб потім подарувати нам найкращий урожай; полуничка так і хилиться до землі, неначе попереджує, що нею вже можна сміливо ласувати; а вишеньки і черешеньки так і красуються, так і виграють своїми червоненькими ягідками під кришталево чистим небом. А хіба це не прекрасно? Прекрасно!

Тільки влітку ми можемо відчувати справжню свободу. У всіх школярів настає час довгоочікуваних канікул, а у дорослих нарешті починається омріяна відпустка. Не секрет, що вільний час супроводжується виключно добрим і позитивним настроєм, а літня пора дозволяє це перевірити Й підтвердити. Тут тобі і прогулянки в парку до пізньої ночі, і вечірні посиденьки біля під’їзду, і оті сімейні пікніки біля річки. І який після такого може бути негатив? Навіть погода в цю пору року не може підвести, а якщо дощик все ж нагряне, то все одно земля швиденько висохне, а на небі неодмінно ласкаво посміхнеться сонечко.

Ось чому я так палко закохана в цю пору року. Літо, ти неперевершене!