Твір на тему: «Мої роздуми над образом Простака в однойменнній філософській повісті Вольтера»

Філософська повість Вольтера «Простак» є унікальною у своєму роді. Саме в ній автор зміг показати героїв у незвичних обставинах, розповісти читачеві цікаву історію про життя людини-природи, яка потрапила в аморальне суспільство.

Головним героєм твору є гурон, який прибув на англійському судні. Простак відразу привернув увагу абата де Керкабона та його сестри своїм зовнішнім виглядом. Він був одягнений у легкий одяг і мав довге волосся, яке було заплетене в коси. Хлопець дуже сподобався братові та сестрі — вони вирішили запросити його в гості. Коли Простак лише познайомився з Керкабоном, він вже вразив його своєю ввічливістю й привітністю.

На мою думку, Простак є дуже хорошою й розумною людиною, адже про це свідчать його жага до знань і вміння легко вчитися. Він знає Рабле та Шекспіра та швидко запам’ятовує Новий Заповіт. Простак був дуже допитливим, бо хотів не тільки вчити, але й розуміти істини Великої Книги. Крім того, про його хист до навчання свідчить освіта в ув’язненні. Там герой знайомиться з представником протестантської секти Гордоном. Мудрець допомагає опанувати філософію та інші науки, а також усвідомити закони життя. Після довгого перебування за межами цивілізації Простак стає зовсім іншою людиною, але з ним залишаються почуття до прекрасної дівчини Сент-Ів.

Стосунки Сент-ів та Простака — це окрема сюжетна лінія. Головний герой відразу закохується в молоду й красиву дочку священика. На жаль, ще на початку твору вони не можуть бути разом, бо вона стає його хресною матір’ю. Для того, щоб їхня любов була законною й відповідала релігійним принципам, вони повинні отримати дозвіл від короля. Простак вірить, що останній буде ласкавий до нього, бо він проявив неабияку відвагу під час сутички з англійцями.

Я вважаю, що головний герой — дуже чиста й відкрита людина, а основне — вірна. Протягом цілого твору Простак думає про Сент-Ів, вірить, що їхнє кохання справжнє й вічне. Перебуваючи у в’язниці, він навчається й пізнає життя, але любов до Сент-Ів продовжує жити в його серці.

Головний конфлікт у творі — це протистояння світогляду звичайної людини «природного походження» та європейської цивілізації. Простак все розуміє, але бачить життя й діє по-іншому. Перші прояви небажання миритися з дивними принципами були ще тоді, коли Простак ознайомлювався з Біблією. Він вивчає джерело мудрості й доброти, але згодом починає розуміти, що навіть ця книга є лише прикриттям і маскою європейської цивілізації. Його душа — це окрема частина, яка намагається опиратися соціуму й жити по-справжньому, без фальші.

За допомогою образа Простака автор засуджує церкву та її принципи, бо вона породжує зло та свавілля. Вольтер надає перевагу звичайній людяності та доброті, адже саме такі риси є основними позитивнимим рисами твору. На мою думку, людина стає грішною в цивілізованому світі, тому що з’являється безліч спокус, які здатні зруйнувати її моральні принципи. На щастя, Простак здобув знання й зміг залишити найкращі риси характеру в собі. Незважаючи на те, що кохана головного героя помирає, він не впадає у відчай, а продовжує жити, розпочавши все з чистого аркуша. Йому вдається проявити свою силу духу й згодом стати офіцером королівського війська.

Простак зміг змінити себе й стати воїном не тільки в бою, але й у житті. У його серці залишилася лише єдина пам’ятка з минулого — це спогади про кохану Сент-Ів.