Твір на тему: «Моє розуміння філософського сенсу твору Ернста Гофманна «Крихітка Цахес»

Новела-казка Ернеста Теодора Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» розкриває багато важливих філософських питань і поєднує в собі два світи — реальний і казковий. У новелі автор розкриває одвічні людські проблеми, серед яких проблема боротьби буденності і кохання, людини і природи, добра і зла. Казка «Крихітка Цахес» — це фантастичне зображення реального світу, сповнене алегорій, що допомагають зрозуміти життя.

Що таке добро? Здається, що тут усе зрозуміло. Але в казці Гофмана добра фея допомогла огидному нікчемному карлику Цахесу на прізвисько Цинобер лише тому, що пожаліла його каліцтво і його нещасну мати. Та чи оцінив добро феї Цахес, чи зрозумів, який він отримав шанс? Ні! Хоча фея щиро сподівалася, що карлик почує її: «Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!».

Цахес був тим, хто приймав допомогу і доброту як належне. Він не став обтяжувати себе докорами совісті і зусиллями для того, щоб стати вихованішим, добрішим і розумнішим. Більше того, потворний карлик сіяв навколо себе розчарування і невіру в добро. Цахес робив нещасними тих людей, які своїм талантом і наполегливою працею довели, що мають право на славу, повагу і щастя.

Отож на прикладі Цинобера можна побачити, що добро, яке робиться негідній людині, може породжувати зло. А невігластво породжує тим більше зла, чим більше підноситься людина, чим більшу вона має владу. Таким невігласом у казці Гофмана був не тільки Цахес, а й Мош Терпін, який, перебуваючи на посаді Директора всіх природничих справ у державі «цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення».

Отже, за задумом письменника, не посада і не зовнішність, а тим паче, не талант та праця інших робить людину порядною, доброю, освіченою. Навіть фея у фіналі казки розуміє це і звертається до Цахеса з такими словами: «Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу».

У новелі-казці «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» власна, зовсім не казкова філософія, а її сенс полягає якраз в тому, щоб попередити людей: ніхто, окрім них самих, не зробить їх гідними поваги інших. Для цього потрібно докладати багато зусиль, так само багато працювати, адже те, що не зароблене власними стараннями, — ненадійне і нетривке, бо чуже!