Твір на тему: «Узагальнений образ природи у «Слові про похід Ігоревім»

Читаючи літописну повість «Слово о полку Ігоревім» кожен переживає якесь своє, особливе відчуття. Твір сповнений якоюсь заворожливою магією, містикою та відлунням великої слави. Можливо, такого відтінку йому надають два факти. По-перше, повість «Слово о полку Ігоревім» дійшла до нас з дуже давніх часів — це пам’ятка літератури стародавньої Русі. Її не змогли знищити численні війни, біди, пожежі — вона вижила, і сьогодні ми маємо можливість захоплено подорожувати сторінками цієї історії. По-друге, її автор невідомий нікому. Його ім’я ніяким чином не засвідчене на сторінках, не згадане в інших літописах, і читачам, науковцям та дослідникам лишається тільки здогадуватись, хто ж займався написанням цієї сповненої невідомою силою історії.

Особливостей у творі «Слово о полку Ігоревім» є чимало, але однією з найбільш значущих є те, що головним героєм повісті є Руська земля. Автор наділив її опису надзвичайно багато уваги, додавши чимало деталей, які можна не помітити неозброєним оком. Звідси можна зробити висновок, що невідомий письменник, можливо, мисливець, адже знається на флорі й фауні.

Період історії, описаний у повісті, припадає на тісне переплетіння двох домінуючих віросповідань, християнства і язичництва, між якими постійно точилась боротьба. Однак у «Слові о полку Ігоревім» ця сутичка непомітна. Дві віри змішуються, і природні сили гармонійно схрещуються з християнськими звичаями. Руська земля підтримує й оберігає русичів. Вона відображає настрої самої природи, яка воює на боці полку Ігоря. Зустрічаючи князя, вона співає йому свій гімн, який звучить у грозі з неба, у витті вовків та крику орлів. Природа переживає головні події повісті разом з її героями: сумує та плаче дощами і блискавками, радіє та тішиться сонцем і співом птахів.

Зрештою автор порівнює самого князя Ігоря з соколом. Цей птах — гордий і впевнений в собі, готовий стояти за своє гніздо і без страху смерті боронити його від ворогів. Таким чином персонаж князя стає частиною самої природи — найважливішого образу в повісті.

«Слово о полку Ігоревім» розкриває багато важливих тем, різноманітних точок зору. Ця літописна повість сповнена вишуканими описами, яскравими героями, багатством художніх засобів, і за допомогою всіх цих прийомів читач ніби переноситься у той світ, який описує автор. Починає здаватися, що ти дихаєш разом зі степом, який живе в цій історії своїм життям, тихо перешіптуючись колосками та перегукуючись голосами птахів. У цьому й полягає майстерність письменника — влити свого читача в описану історію настільки, аби він відчув себе учасником подій.