Твір на тему: «Зображення радянської дійсності часів сталінізму в романі Володимира Винниченка «Слово за тобою, Сталіне»

Роман В. Винниченка «Слово за тобою, Сталіне» є одним з останніх творів цього талановитого українського письменника. На заході свого життя цим романом він виніс вирок не окремій історичній особі, а величезній імперії зради та жаху, цілій системі тиранії.

Головні герої роману — родина Іваненків. Три брати з цієї родини працювали на КДБ, а четвертий гнив у таборі тільки за те, що вчинив опір тому монстру, перед яким скорилися усі його родичі. Брати не бачились п’ятнадцять років і ось одного з них, Степана, викликають і повідомляють, що його засуджений брат перед своєю смертю бажає відкрити йому якусь важливу таємницю. Таємницею виявляються так звані «Терміти», підпільна організація, яка чинила опір сталінській системі. З цією таємницею Степан повертається додому, і неможливість її розкрити перетворює життя родини на суцільний кошмар.

Змальовуючи радянське суспільство сталінських часів, побудоване на тотальному страху, письменник вдався до типового прийому. Головного героя свого роману він відправив у мандри. Щоб довести свою лояльність до радянської влади, Степан вирушив на пошуки тих самих «Термітів». У цій подорожі перед читачами постав інший, прихований бік тогочасного життя радянського народу. Герой усюди зустрічав прокльони, ненависть і злидні.

З часом Степан зрозумів, що ніякого підпілля не існувало, але «терміти» існували в душі майже кожного його співвітчизника, майже кожен бажав загибелі системи, але зруйнувати її люди не мали сил. Тому хтось проклинав тоталітаризм, а хтось висміював його в анекдотах. Та все це відбувалося таємно, а на виду кожен прагнув показати свою відданість вождю і боровся зі «шпигунами».

Степанові пошуки «Термітів» привели його до сумних висновків. Після довгих роздумів свої нотатки подорожнього Степан віддав своєму покровителю, який виступив перед Сталіним з доповіддю. Головний висновок доповіді таємничого «Дев’ятого» полягає в тому, що «страх не може давати певності нікому», а без неї гине дух народу, без неї неможливо зібрати волю до боротьби проти влади. Доповідь не дає ніяких результатів, Сталін лише обіцяє подумати, а отже, останнє слово залишається за ним…

Роман В. Винниченка «Слово за тобою, Сталіне» — трохи гротескне, але й реалістичне зображення тоталітарної системи. Це вирок усякому можновладцю, який забуває про людяність, вирок усім тим, хто мириться зі своїм страхом. Недарма наприкінці роману Дев’ятий каже: «Я ліквідував страх і тепер я маю розкіш правди».