Твір на тему: «Які почуття викликають поезії Андрія Малишка»

Поезії А. Малишко зачаровують тим, що вони незвичайно близькі до музики, до українських народних пісень. Не випадково багато пісень, написаних на вірші цього талановитого українського поета, увійшло до золотого пісенного фонду України. Напевно, кожному українцю, незалежно від його віку, добре відомий пісенний твір на слова А. Малишка «Пісня про рушник». Цей творчий доробок поета, покладений на музику відомого композитора П. Майбороди, увійшов в побут українців як народна пісня, і став відомий за межами нашої країни.

Кожне слово, кожний рядок, кожний образ цієї поезії незвичайно музикальний. У вірші поет відобразив прекрасні почуття матері до сина та розповів про святу синівську любов. Ця поезія дуже органічно злилася з музикою П. Майбороди. У вірші лише два поетичних образи: матері та сина. Син далеко від рідного дому, у довгій розлуці з рідною матір’ю, але з ним залишається її скромний і щирий подарунок — вишитий рушник. Дивлячись на цей рушник, син згадує своє дитинство, село і рідну матір, згадує усе, що близьке його серцю.

Поетичне слово А. Малишка збуджує емоції, закликає людей не розгубити за життя любов до рідного краю, не зубожіти душею, не забути ті місця, де народився і де пройшло дитинство «у тихому шелесті трав, у щебетанні дібров», зберегти почуття до всього того, що кожному з нас таке «знайоме до болю».

Не припиняв своєї творчості А. Малишко і під час Великої Вітчизняної війни. Особливо великою популярністю у роки війни користувалися пісні «Ми не маємо поля й будинку», «Що за вітер через гору», «Як збиралися хлопці до загону», «Засвистали партизани» на партизанську тематику та інші, не менш відомі пісенні твори на тему боротьби українців з фашистськими загарбниками. А. Малишко добре відчував «подих часу» і, втілюючи його в свої поезії, використовував різноманітні художні та музичні засоби.

Найвищою нагородою для будь-якого поета є його вірші, які йдуть у люди і повертаються від людей вже народною піснею. Саме так відбулося з багатьма поетичними творами А. Малишка. Його неперевершені вірші поклали на музику більше вісімдесяти композиторів, а пісні «Учителька», «Стежка», «Пісня про рушник» й досі багатьма вважаються народними. Вони втілили в собі цілий окремий світ і викликають найтепліші почуття до матері, до рідного дому, до найближчих у житті людей, до оточуючих, які навчили усьому гідному у житті.

Поетичні твори А. Малишка увібрали в себе найніжніші людські почуття. Вони то кличуть до танців і сміються, то ріжуть серце великим болем, але, у будь-якому випадку, служать зразком гармонійної єдності форми і змісту, музики і слів.