Твір на тему: «Шекспір – визнаний майстер психологічного портрету» за трагедією Шекспіра «Гамлет»

Вільям Шекспір народився в родині ремісника у 1564 році. Вже в юному віці він оволодів акторською майстерністю, а потім став драматургом. Серед найвідоміших творів, які Шекспір створив, коли йому не було ще і сорока років, можна назвати такі драми, як «Отелло», «Юлій Цезар», «Макбет», «Король Лір» і, звичайно ж, «Гамлет».

Трагедія «Гамлет» відрізняється від інших творів Шекспіра філософськими та моральними мотивами, а її головний герой, принц Гамлет, став вічним образом драматичної світової літератури.

Шекспір — визнаний майстер психологічного портрету. Кожен герой цієї драми — окремий світ з його вадами і достоїнствами.

Мати Гамлета Гертруда після смерті короля вже через два місяці вийшла заміж за брата вбитого чоловіка, за що син її засуджував. Але від цього її любов до Гамлета не стала менше. А коли вона випила отруту, яку її новий чоловік приготував для Гамлета, остаточно переконалася у правоті сина і підступності Клавдія. Тільки тоді вона усвідомила, наскільки справедливим і мудрим був Гамлет.

Глибоко психологічним зображений у драмі і образ Офелії. На відміну від Гамлета, який деякий час уявляв з себе божевільного, після смерті батька і через нерозділене кохання дівчина насправді збожеволіла. Вона до останнього подиху кохала Гамлета, жаліла його і усе йому прощала.

Не менш цікавий і образ друга Гамлета Гораціо, який ділив з принцом усі його сумніви і тривоги, який розумів усі його безумства. Взагалі, кожен персонаж трагедії по-своєму незабутній, неповторний, особливий.

Щодо Гамлета, то його образ у трагедії найскладніший: він сповнений суперечностей, одержимий пошуками істини. Щоб дізнатися причину смерті свого батька, Гамлет готовий на все: домовляється з акторами, які грають сцену (це допомагає йому простежити за реакцією Клавдія), не роздумуючи посеред ночі іде на зустріч з привидом батька, а почувши ім’я винуватця смерті короля, вирішує помститися. Щоб приспати пильність свого ворога, Гамлет прикидається божевільним. На жаль, своїм «божевіллям» принц відштовхує від себе Офелію і додає їй горя, коли помилково вбиває батька дівчини, що і приводить її до загибелі.

Події у трагедії розвиваються досить стрімко, але це ніяк не порушує цілісність портретів кожного з персонажів драми. У пошуках істини Гамлет все ж таки проходить повністю увесь шлях. Фінал драми трагічний, але зрадник та підступний вбивця покараний рукою Гамлета — справедливість торжествує.

Трагедія «Гамлет» та й інші твори Шекспіра стали найвищою вершиною світового драматичного мистецтва. Творчість цього неперевершеного митця справила неоціненний вплив на подальший розвиток театру і усієї культури людства.