Твір на тему: «Продовження про можливу помсту старого Бондаря, простого люду за смерть Бондарівни»

Темою новели «Бондарівна» є оспівування трагедії головної героїні твору, молодої дівчини Бондарівни, яка відмовилася коритися волі пана Каньовського. Автор новели возвеличує волелюбство, мужність, нескореність українського народу в образі його окремої представниці, а також засуджує жорстокість і підступність панівної верхівки.

Події цієї новели відбувалися у Богуславі. Головна героїня поетичного твору Бондарівна відрізнялася від інших дівчат красою та чарівною статтю. Дівчина дуже сподобалася пану Каньовському, але вона йому відмовила у пропозиції вийти заміж. Люди застерігали дівчину від пана, а сам Каньовський не залишив Бондарівні вибору:

«Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити,

А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?».

Але Бондарівна обирає свободу, тобто смерть, замість того, щоб жити з нелюбим чоловіком. Дівчина гине, а негідний пан підступно розплачується зі старим Бондарем і звинувачує його у смерті дочки та непокорі дівчини:

«Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку,

Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!».

Старий Бондар з великим розпачем сприйняв загибель своєї єдиної дочки, а саму Бондарівну невдовзі поховали:

«Ударили в усі дзвони, музики заграли,

А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!».

Щодо пана Каньовського, то в цьому персонажі втілені типові риси панства, яке почувало себе безкарним, а до простого народу ставилося як до людей другого ґатунку.

Та якщо б жителі Богуславу були більш рішучими, більш рішучім був старий Бондар, то зло, скоєне паном Каньовським, обов’язково було б покаране. Адже пізніше такі події могли викликати справжнє повстання, і прикладом тому можуть бути приклади з історії українського народу. Достатньо було батькові Бондарівни не промовчати і гідно відповісти пану, а народу під дзвони зібратися разом, можливо, що панів можна було поставити на місце й показати їм усю велич сили народу.