Твір на тему: «Шевченко – основоположник української літератури»

Шевченка справедливо можна назвати основоположником української літератури і засновником її демократичного революційного напряму. Саме в його творчості були розвинені ті ідеї, які стали провідними і вказували шлях багатьом українським письменникам кінця XIX — початку XX століть. І хоча тенденції реалізму і народності прослідковувалися в різноманітних працях і до початку творчого шляху Великого Кобзаря, вперше в українській літературі він виступав саме як народний поет, у роботах якого відображені думки і почуття звичайного люду з їхніми віковічними визвольними прагненнями.

У творах попередників Тараса Григоровича критикуються такі явища тогочасного життя, як хабарництво чиновників й знущання поміщиків над селянами. Шевченко ж виступає як обличитель і непідкупний суддя, який викриває весь самодержавно-кріпосницький лад, стає непримиримим ворогом царизму і знахабнілих поміщиків. Він створює образ нового героя-борця за щастя народу, який навіть ціною власного життя готовий повалити самодержавний поміщицький лад.

З творчістю великого поета в українську літературу додалося різноманіття жанрів і тем. Слідом за Шевченком, по його шляху пішли найвидатніші, найкращі письменники — Іван Франко, Марко Вовчок, Павло Грабовський, Панас Мирний, Леся Українка і багато інших.

Великий поет зіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Кобзар установив таку її структуру, котра й досі залишається основою сучасної лексики, він розвив і ствердив певний склад словника і граматичний порядок, які стали зразком та нормою для письменників, театру, преси тощо.

В основі поезії Т. Шевченка беззаперечно лежить і народна мова. В його творчості зливається усна оповідь і пісенний фольклор, вони доповняються давніми говірками України-Руси. Незважаючи на те, що народна українська мова використовувалася попередниками Шевченка, проте вона була обмежена літературні стилями і темами, які вони порушували.

Поезія Шевченка, яка створена на народній основі, стала нормою української літератури. Жива розмовна мова та скарби фольклору були джерелом, звідки великий народний поет черпав основні мовні перлини. Шевченко узяв від народної мови найяскравіше й переніс у свою творчість усю красу, багатство, милозвучність українського слова.