Твір на тему: «Щоб не випасти з цього грішного світу...» за поезіями Василя Герасим’юка

Відомий поет Василь Герасим’юк — один із небагатьох українських поетів, у ідеї яких по-справжньому віриш. Їх відчуваєш у баченні якогось маленького павучка на великій скелі, який «тче образ Богородиці», у баченні людського блюзнірства, у відмові не ставити ризикові питання, в ставленні до людини і світу, в самій тканині мови творів. Цей талановитий митець — звичайна людина, а не мораліст, бо моралістичний пафос йому, у більшості своїй, чужий. Натомість, у творах В. Герасим’юка переважає переживання трагічних колізій сучасної йому і давньої історії рідного народу, оприлюднення лиходійств і потаємних кривд совісті, схованих за напластуванням узвичаєності і повсякденності.

В. Герасим’юк — горда людина, гордий поет, справжній аристократ українського поетичного слова. Його творча свідомість прагне осягнути висоти всесвіту з дніпровських круч і гуцульських верхів. Яскравим прикладом його поетичної творчості можна назвати вірш «Чоловічий танець», рядки якого сповнені прихованого змісту. Ця поезія написана верлібром, але вона підпорядкована певному ритму, який дуже нагадує ритм своєрідного танцю. Саме про цей танець автор і згадує вже у першому рядку: «Ти мусиш танцювати аркан…».

Образ «чоловічого кола», «зчеплених рук», «аркану» пронизує увесь вірш. І читачам зрозуміло, що мова йде про життя чоловіка, про людське життя взагалі, а не тільки про танець. І якщо звичайне коло може символізувати життя, то «чоловіче коло» у танці є символом існування усього людства. Якщо розглядати поезію з цього боку, то слова «…як тяжко почати і зупинити цей танець…» набувають зовсім іншого значення.

Автор впевнений, що кожен повинен спробувати «хоч раз» і подолати усі життєві перешкоди та випробування, «обхопивши руками плечі двох побратимів». Адже тільки за умови дружньої підтримки можна «не випасти із цього грішного світу».

Подібні глибокі думки притаманні кожному творові В. Герасим’юка. Це ще раз підтверджує, що це непроста і талановита людина. Його вірші досить часто мають кілька прихованих смислів і прочитань, вони сповнені глибинними смисловими пластами асоціативного характеру, натяками, символами та ілюзіями. У більшості своїй ці вірші легше відчути душею ніж зрозуміти. Поетичні твори В. Герасим’юка — справжній гімн стародавньому духу, історії і культури рідних поетові полонин.