Твір на тему: «Мій погляд на сучасну професію»

У світі існує близько трьох тисяч професій. Безперечно, всі вони важливі, але я все більше переконуюся в тому, що професія лікаря, яку обрав особисто я для дорослого життя, найважливіша і найпотрібніша для людства. Що може бути ціннішим за життя і більш необхідним за здоров’я? Саме тому людина не має права бути поганим лікарем, бо саме представникові цієї професії довіряють найцінніше — здоров’я. Вилікувати людину — найголовніше завдання лікаря. Оздоровити людину — це попередити недуг, переконати пацієнта в необхідності вести здоровий спосіб життя і навчити людину правильно сприймати навколишній світ, орієнтуватися в ньому, адекватно реагувати на різні подразники, правильно харчуватися. Дуже важливо не втрачати поваги до хворих, вміти вислухати, зрозуміти, допомогти, а це іноді буває дуже важко.

Існує вираз: якщо хворому після розмови з лікарем не стає краще — це не лікар. Адже сила лікаря в його серці, у слові, зверненому до людини. Є багато авторитетних лікарів, світил медичної науки, прекрасних майстрів своєї справи, які залишили і залишають після себе всесвітню славу. Можна назвати такі знамениті імена, як Павлов, Амосов, Мечников, Сєченов... Але найбільшим авторитетом для мене став Микола Іванович Пирогов, який врятував життя тисячам хворих, зробив грандіозні відкриття: ефірний наркоз і гіпсову пов’язку при переломах. Пирогов був справжнім вундеркіндом. Коли йому виповнилося чотирнадцять років, він став студентом Московського університету, а в двадцять два — професором у Німеччині. Блискучий хірург, чудовий діагностик, він врятував життя молодому Дмитру Менделєєву, розпізнавши і вилікувавши рідкісну на той час хворобу серця. А скільком ще пацієнтам повернув він здоров’я?! Його ім’я овіяне легендою. Навіть зараз люди переконані: якщо людина хвора, слід звернутися до лікаря, заплющити очі, простягнути руки до нього і попросити допомогти. Багатьом це дуже допомагає.

Як багато залежить від професіоналізму, уміння й доброти лікаря! Чим авторитетніший лікар, тим більш цілющі його ліки. У справжнього лікаря душа і тіло хворого — ніби скрипка в руках музиканта. Бути лікарем — це справжній подвиг, що потребує самопожертви, чистоти душі і помислів. Лікар не має права навіть на маленьку помилку, бо вона дуже дорого коштує. Тому так важливо дійсно навчитися майстерності, оволодіти всіма складнощами лікарської науки ще у виші. Особисто мене ця професія захоплює ще з дитячих років. Я готова з чистою совістю і чистими руками взятися за цю відповідальну справу. Мені буде дуже приємно лікувати людей, допомагати їм.

Всіх медиків об’єднує одне — любов до хворого, співпереживання за його здоров’я. У наш час через екологію важким тягарем на медиків лягають хвороби суспільства. Саме лікарі, люди в білих халатах, вселяють надію і віру в одужання в хворих. Без віри хворий не встане на ноги. А хто знає, що сьогодні на душі у самого лікаря? Людина жива стільки, скільки жива пам’ять про неї. Багато великих людей залишили про себе добрі спогади. У лікарів це тисячі вилікуваних людей, які повернулися до життя, у письменників — їхні безсмертні твори, у художників — геніальні картини, що приводять у здивування людство, у музикантів, композиторів — їхні безсмертні шедеври.

Я вважаю передумовою повноцінного життя людини свободу, свободу від страхів, від дурості, від будь-якого тиску. Я змалечку хотіла пов’язати своє життя з професією медика. Мені приємно доглядати за рідними, коли вони хворіють, відчувати себе відповідальною за їхнє здоров’я і життя. Я вважаю, що професія лікаря дуже цінується в нашій країні, та й в усьому світі в цілому. Тільки сильна духом і добра в душі людина може пов’язати своє життя з професією медика. Бо часом це дуже складно: прийти на роботу і радіти, коли вдома у тебе великі проблеми. Я це розумію і готова до цього, адже хворим важливо бачити, що їхній лікар у доброму настрої. Хворі ж ні в чому не винні, тому треба вміти приходити на роботу і радіти цьому. Я обираю професію медика, і я готова віддати їй своє життя. Я впевнена, що буду любити свою роботу.