Твір у форматі ЗНО: «Реформаторська політика князя Ігоря»

Існує багато думок щодо досягнення життєвого успіху... Для одних — це дарунок долі, для інших — тяжка праця над собою. Я вважаю, що здобуття бажаного залежить від особистих сил, мудрості та життєвої позиції.

Підтвердженням моєї думки є те, що, по-перше, не завджи усе є так, як ми того бажаємо. Треба уміти вчитися на своїх помилках, дослухатися до розумних людей, не гарячкувати, а усе гарно обдумувати.

Не можу не згадати героїчної поеми «Слово про похід Ігорів». У творі зображується невдалий похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р. Ігор разом із братом Всеволодом пішли в бій. На жаль, князь не звертав уваги на страшне затемнення сонця, плач руських жінок, віщий «мутен сон» Святослава. Ігор — дуже самовпевнений чоловік, який не боїться смерті, а полон для нього — найбільша ганьба. Князь проявив свою необачність, недалекоглядкість, неспроможність тверезо оцінити ситуацію. Прикро, що все це призвело до трагедії: дружину розгромили, багато жінок стали вдовами, а дітей сиротами...

По-друге, слід проводити корисні реформи. Згодом люди почнуть поважати людину при владі, цінувати її. Тоді суспільство буде демократичним і гуманним, таким, до якого всі прагнуть.

Князь відновив владу над повсталими деревлянами та уличами, намагався обмежити вплив варяг, приєднав плем’я тиверців. Ігор розширив кордони держави, приєднавши Східний Крим і Тмуторокань. Цей сміливий чоловік намагався робити користь для своєї держави, але ж він дуже часто здійснював полюддя. Народ виснажувався постійними зборами данини. Ігор дуже жорстоко зміцнював централізовану владу, згуртовував у єдину державу слов’янські племена. Безперечно, кожен князь хотів для своєї держави як краще, але ж не можна робити усе дуже самовпевнено.

Отже, ми переконалися, що реформи й дії князя Ігоря буде не дуже вдалими. Вони виснажували народ. Люди не витримали й вбили Ігоря. Ось до чого призводить запальний характер та нерозумні дії. Думаю, що Ігор не повинен бути прикладом для наслідування.