Твір на тему: «Чи варто чекати сучасному суспільству помсти від природи?»

Еволюція — непередбачувана і нестримна річ, допоки існує людство. Щодня нам доводиться співіснувати зі здобутками, які людство створило в процесі свого прогресу. Це речі, про які століття тому наші предки мали тільки найменші здогадки, а сьогодні ми вже не можемо уявити свого життя без них: починаючи від будильника і напівфабрикатів та завершуючи космічними кораблями і супутниками. Еволюція подарувала людині інтелект, який творить дива з точки зору людей, які жили кілька десятків років тому. Проте практично жодне досягнення людства не відбувається без втрат.

Технічний прогрес дивує і захоплює, але вразити може й інше — екологічний стан навколишнього середовища, який погіршується навіть не з року в рік, а з дня в день. За людським велінням творяться страшні речі: гори лисіють, моря пересихають, популяція тварин скорочується. Це процеси, які ми можемо спостерігати щодня, але так до них звикли, що не звертаємо на це увагу, і дарма.

Звісно, існують організації та центри, які б’ють на сполох і намагаються зацікавити суспільство у долученні до вирішення питань світового масштабу. До прикладу, ми чимало чуємо про Грінпіс, який бореться за екологію. Але для пересічних людей це речі далекі і неважливі.

Нещодавно у Львові відбулась страшна подія, про яку було чимало сказано у засобах масової інформації: міське сміттєзвалище поховало під собою кількох пожежників, які гасили полум’я, що охопило один із найбільших забруднювачів навколишнього середовища на території Львівської області. В плані всеукраїнського масштабу це жахлива трагедія, в контексті світового досвіду — крапля в морі екологічних катастроф. І це справді лякає.

Ми маємо яскравий наглядний приклад того, що відбувається із місцевістю, на якій володарює тільки час і природа. Це — 30-кілометрова зона відчуження, територія, покинута у 1986 році через вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Сьогодні гамірні колись вулиці заростають деревами, а міцне коріння прориває фундаменти будівель. З іншого боку, відроджується популяція тварин, яких не тривожить людська діяльність.

Існують також наукові гіпотези того, як швидко природа візьме на себе штурвал управління, якщо людство зникне з лиця Землі. На мою думку, і без допомоги науковців можна зрозуміти, що сьогодні людство перетворюється на шкідливого паразита для нашої планети. І якщо не змінити ситуацію, помста природи не за горами.