Твір на тему: «Хто такий Іван Вишенський?»

Іван Вишенський був найвидатнішим полемістом кінця XVI — початку XVII століття. Шкода, але дуже мало збереглося біографічних відомостей про цього письменника-полеміста. Він народився в містечку Судова Вишня на Львівщині близько 1550 року і згодом взяв собі псевдонім за місцем народження. Іван Вишенський жив у Луцьку та Острозі, де на той час були прекрасні освітні заклади, і отримав належну освіту. Його всіляко підтримував князь Василь Острозький, вбачаючи в ньому здібну і розумну людину.

Будучи освіченою людиною, Іван Вишенський у віці 30-35 років постригся в ченці і, переселившись у Грецію на Святу гору, на Афон, став монахом-аскетом. Саме на Афоні він почав свою літературну діяльність як письменник-полеміст. Його твори пробуджували в народі антифеодальні і антикатолицькі настрої. Помер письменник у 20-х роках XVII століття.

Спадщиною І.Вишенського стали шістнадцять відомих сучасному літературознавству творів. Ці твори ще за життя автора поширювалися в рукописних списках. Найбільш відомими творами І. Вишенського є такі, як «Послання до всіх, в Лядській землі живущих», «Послання до єпископів», «Послання до князя Острозького», «Викриття диявола-світодержця» та інші.

Ще починаючи з перших своїх літературних виступів І. Вишенський критикував суспільний лад Речі Посполитої, зокрема, звички і побут магнатів та єпископів, і в цілому весь феодалізм. Критикуючи сучасне йому суспільне зло, письменник виступав проти соціального, церковного, національного гніту.

Іван Вишенський, хоч і мало знаний для нас як людина, а відомий лише як письменник, був подвижником і захисником віри. Багато чому можна повчитися служителям і оборонцям цієї віри. Людина завжди прагне знайти пристановище своїй душі, знайти сили, щоб вистояти в життєвих незгодах, за допомогою віри навести лад в своїх сумліннях.

Слово, яке звернене до стражденного, може набути сили й могутності, може творити дивовижні речі. Хіба можна слово Боже, яке зцілює душу, перетворити на слово матеріального статку? Про таке й писав Іван Вишенський. Але ми вивчаємо його лише як памфлетиста того часу. Його твори написані на століття, а не тільки для єпископів того часу, бо вічний шлях людей для збереження людства — це віра і вдосконалення через покаяння.