Твір на тему: «Творчість Горація»

Ім’я Квінта Горація Флакка стоїть у перших рядках переліку найвидатніших поетів золотої ери римської літератури. Горацій — автор багатьох поетичних послань, епосів, сатир, гімнів і, звісно ж, неперевершених од, які й принесли митцеві найбільшу славу. Коли знайомишся з його творами, не виникає ніяких сумнівів, що належать вони перу достойного спадкоємця таких геніальних давньогрецьких поетів, як Анакреонт, Сапфо й Алкей. Тим більше, що більшість своїх поезій Горацій написав строфами, які були винайдені саме цими еллінськими митцями.

Сільське життя, природа, буття людини, завдання поезії, кохання — це основні теми поетичних творів видатного римського поета, який писав свої вірші з особливим ліризмом і мелодичністю, наділяв їх м’якістю і ніжною благозвучністю. Одним з найкращих творів Горація по праву вважається ода «До Мельпомени», яку автор присвятив музі театру, трагедії і драми. Цей вірш поет склав із глибокою любов’ю та пошаною. Ода «До Мельпомени» стала своєрідною межею, яка відокремила певний етап творчості Горація. В оді митець висловлює вдячність музі Мельпомені, яка, за його словами, віддячує поетам та драматургам їхньою повагою і визнанням. Тій же Мельпомені поет адресує повний тепла, жартівливий докір:

«На кого в час народження

впаде твій погляд дружній,

тому не буде милим

ані кулачний бій, ані кінські змагання».

Жодна з по-справжньому чоловічих розваг ніколи не буде так збурювати і цікавити митця, як бажання увіковічити у своїх поезіях дивовижну красу природи.

Ще одним не менш відомим твором Горація є ода «До Маілія Торквата», яка проносить в уяві читачів картини зміни холодної зими лагідною весною, весни — спекотним літом, а літа — спокійною осінню. Танці німф, шум річок, буйність вітру, зелень трав — на такому тлі слова Горація про час, який викрадає наше життя, не здаються занадто гіркими. Читача охоплюють легкі, немов тінь диму, туга і смуток, але поряд з цим в описах річного циклу виникає алюзія нашого життя, яке не менш прекрасне, ніж природа, що нас оточує. Адже людське життя увібрало в себе і холодну красу снігу, і буйність весняних кольорів, і пристрасть літа, і мудрість золотої осені, щедрі дари якої допомагають пережити нову зиму, під білою ковдрою якої до нас приходить відпочинок. Та не слід забувати, що життя не вічне. Пам’ять про це і наявність цієї думки в нашій свідомості допоможе максимально насичено і повно прожити свої дні, а також гідно зустріти свій кінець.

Літературознавці і критики досить часто розходяться в оцінках того чи іншого митця, але з тим, що творчість творця гармонічної та блискучої поезії розуму, дивовижного майстра вірша Горація, — одна з вершин давньоримської літератури, згодні усі.