Твір на тему: «Чому Київ називають серцем України?»

Нас з дитинства вчать, що столицею нашої неньки України є Київ — місто, яке пережило безліч історичних подій, десятки разів страждало від нападів загарбників і усіляких бід, місто, у якому кров’ю і потом окропилася земля у спробах українців відстояти нашу незалежність. Місто — герой. Та чи лише цим славиться Київ? Яким він є зсередини?

Здавалось би, звичайне місто зі своєю історією, пам’ятками архітектури, вулицями та парками. Там звичайні будівлі та люди, яких можна зустріти у будь-якому куточку нашої держави. Та, безсумнівно, у ньому є щось таке, чого немає ніде, щось дуже чарівне і водночас славетне.

Потрапляючи до Києва, ти поринаєш у столицю, де кипить життя, де кожного дня вирішуються якісь важливі рішення, де працює «мозок» Батьківщини. Ти йдеш Андріївським узвозом, милуєшся картинами художників, слухаєш пісні вуличних співаків, вдихаєш п’янкий запах київських каштанів, і все це вмить стає таким рідним, наче це завжди було в тобі. Відтепер ти — частина Хрещатика, а серце твоє стукає у такт разом із дзвонами Софії Київської…

Ввечері, дивлячись на тисячі вогників, які відбиваються у гладі Дніпра, ти розумієш, що тут серце України, що ніде в іншому місці не відчуватиметься так сильно вся історія українського народу, і ніде більше не знайдеш такої столиці — героїчної, сильної, незалежної й такої прекрасної. І, як в тій пісні, починаєш наспівувати:

Вечорів оксамити,

Мов щастя прибій…Як тебе не любити,

Києве мій!