Твір на тему: «Традиції та новаторство драматургії Марка Кропивницького»
В історію українського мистецтва Марко Кропивницький увійшов як талановитий актор і режисер, автор популярних пісень і відомий драматург. При нагоді він особисто брав участь у створенні декорацій до спектаклів, захоплювався живописом. Але найглибше талант М. Кропивницького розкрився у драматургії: з-під його пера вийшло декілька десятків яскравих п’єс. Інколи він писав свої п’єси гарячково, поспіхом, лише для того, щоб поповнити театральний репертуар, а потім часто викреслював з них цілі акти, правив, змінював і доповняв. Та, незважаючи на це, п’єси М. Кропивницького і сьогодні залишаються окрасою репертуарів багатьох українських театрів.
Найвиразнішою ознакою драматичних творів М. Кропивницького було гармонійне поєднання у них актуальних проблем тогочасного суспільного життя й української етнографії. У п’єсах цього талановитого драматурга найчастіше розкривалося важке, але в той же час неповторне духовне життя народу.
Одна з найяскравіших п’єс М. Кропивницького — драма «Дай серцю волю, заведе в неволю». У цій п’єсі розповідається про життя сільської молоді середини XІX століття. Ця п’єса дуже цікава й актуальна сьогодні, бо постійно напрошуються паралелі з нашою сучасністю. Хоча дещо сьогодні і здається наївним, але є речі, до яких треба прислухатися і нашим сучасникам. Наприклад, автор закликає: «Будемо ж гуляти чесно, тихо та смирно, як слід чесному та поважному парубоцтву, так, як гуляли наші діди й батьки. Хазяйку на вечорницях поважать і шанувати, як матір, з дівчатами поводитись з повагою; та не забувати, братця, що чесна дівчина — то є краса і честь усього села».
А у п’єсі М. Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» просліджуються мотиви нерівного кохання. У творі розповідається про любов селянської дівчини і панича, про почуття, які не могли мати продовження. Ця п’єса читається на одному подиху, бо драма сповнена динамічністю подій, а образи її героїв виписані дуже життєво і колоритно.
Ще один цікавий твір талановитого драматурга — п’єса на соціально-побутову тему «Глитай, або ж Павук». У цьому творі М. Кропивницький розкривається як глибокий психолог і дуже виразно змальовує життя сільського лихваря. Це дає підставу вважати цю соціальну драму найвищим досягненням митця у драматичній творчості. У драмі відтворюється одна з типових жахливих трагедій дореволюційної дійсності: підступність представників панівного класу, через яку гине молода жінка.
П’єси М. Кропивницького після прочитання ще довго бентежать душу і хвилюють серце, вони примушують замислитися над особистим життям, над дійсністю і нормами життєвої моралі. Мабуть, саме в тому й полягає неперевершений талант Марка Кропивницького.