Твір на тему: «Краса природи в ліриці Сергія Єсеніна»

Здається, про неповторну красу природи написано настільки багато, що чимось здивувати читачів просто неможливо. Але коли читаєш вірші Сергія Єсеніна, то розумієш, що так ніхто не писав і, скоріш усього, ніколи не напише.

«В тихий час, когда заря на крыше,

Как котенок моет лапкой рот,

Говор кроткий о тебе я слышу

Водяных поющих с ветром сот».

У його віршах картини природи надзвичайно живі та яскраві: трави і берізки, кошенята і птахи живуть поряд з автором, поряд з читачами. Вони сповнюють душу теплом, а над ними – безкрає синє небо Батьківщини поета.

Колись С. Єсенін писав: «Моя лірика жива однією великою любов’ю, любов’ю до Батьківщини». І саме це постійне відчуття рідної землі одухотворяє численні описи природи у його поетичних творах. Це не просто цікаві картинки, це живі емоції людини, яка через усе своє життя пронесла безмежну любов до Батьківщини, до людей і рідної природи:

«Здравствуй, златое затишье

С тенью березы в воде!

Галочья стая на крыше

Служит вечерню звезде».

Єсенін дуже гостро відчував красу нашої землі. Наприклад, у вірші «Село» поет описує українські краєвиди, де «в шовкових листках тополі, а там усе ліс і все поле». Читаючи ці рядки, одразу ж відчувається захоплення автором краєвидами нашої рідної землі, і це захоплення природне.

Земля прекрасна всюди. І всюди люблять природу, що, звичайно ж, заслуговує на повагу. Саме такі думки викликає поетична творчість С. Єсеніна, адже добре відчувається, яким теплом і любов’ю віє від рядків його віршів:

«Вот оно глупое счастье

С белыми окнами в сад!

По пруду лебедем красным

Плавает тихий закат».

У віршах С. Єсеніна відчувається мир і спокій. Таке можливо лише тому, що автору вдалося досягнути повної гармонії зі світом природи. Природа у віршах митця постає на лише у пейзажах і окремих картинках різних мальовничих куточків, а і в побутових дрібницях. Для поета природа була частиною його життя, його середовищем і його домом.

Гармонія поета з природою відчувається у кожному вірші. І тому його поезії викликають довіру і захоплення:

«Если крикнет рать святая:

«Кинь ты Русь, живи в раю!»,

Я скажу: «Не надо рая,

Дайте родину мою».

Отже, лірична творчість С. Єсеніна не просто змальовує краєвиди рідного краю, а й м’яко, ненав’язливо прищеплює читачам думку про те, що картини природи пов’язані у свідомості будь-якої людини з почуттям Батьківщини. Вірші С. Єсеніна вчать любити Батьківщину, вчать любити усе живе на землі.