Твір на тему: «Не посаг робить шлюб щасливим, а доброчесність»

Спочатку вислів про те, що не придане робить шлюб щасливим, а доброчесність, здається досить дивним і його хочеться піддати сумніву. Адже відомо, що достатньо часто шлюб з розрахунку стає таким же міцним і щасливим, як і шлюб за коханням. Та все ж таки не слід на посаг не звертати ніякої уваги.

Не можна ж не думати про щастя майбутніх дітей, які можуть народитися у сім’ї, бо саме для дітей насамперед потрібен добробут у родині. При цьому основою добробуту може стати все той же посаг. Але це для людини далеко не головне. Людина, яка цінує свою другу половину за те, що вона внесла до добробуту родини, принаймні повинна бути вдячною за це. Отже, кожен повинен з повагою ставитися до сімейного укладу, збудованому завдяки добрій волі дружини й чоловіка, незалежно від того, на яких підвалинах була збудована сім’я. Тож не можна не розуміти, що доброчинність — це те, що втримує подружжя поряд багато років. Але якщо подружжя не поєднане ще чимось, матеріального добробуту для міцної сім’ї замало.

Прикладом цього може бути родина Гната та Марії з роману «Марія» У. Самчука. Здавалося б, у подружжя було все, про що могли мріяти тогочасні селяни. Гнат був добрим господарем, мав гроші і землю, а Марія, завдяки своїй працелюбності, мала добрий посаг. Та не кохала Марія свого чоловіка, отож і доброчесність свою вона зберігала доти, доки не з’явився у її житті колишній коханий Корній.

У реальному житті теж можна знайти багато прикладів, коли бути разом людей змушують матеріальні статки. У цьому випадку вони поважають один одного і дотримуються правил доброчинності. Такі родини щасливі по-своєму. Адже мати добру родину і чесне ім’я — це вже щастя. Інші люди будують родину на щирій любові, і тому доброчесність для них є нормальною і природною, адже інакше й бути не може. Де живе справжнє кохання, не місце будь-якій недоброчесності і зраді.

Отже, виходить, що й справді, не придане робить шлюб щасливим, а доброчесність.