Твір на тему: «Підлітки-мисливці» у романі Вільяма Голдінга «Володар мух»

Знайти виправдання власній вседозволеності і лінощам, пристосовуватися до всього, а не боротися за своє спасіння, як Робінзон Крузо, не протистояти обставинам, у яких опинилися — саме ці якості уособлюють герої роману В. Голдінга «Володар мух».

Закон і мораль, які на безлюдному острові після авіакатастрофи спробували встановити діти, швидко знецінюються під тиском терору і сили юних фашистів на чолі з Вождем Джеком. На відміну від морально стійкого Ральфа, розумних Саймона і Хрюші, Джек нічого з себе не представляє як особистість. Хоча він і староста церковного хору, він не може взяти навіть ноту «до-дієз»!

Однак склалося так, що саме Джек, а не Хрюша, Саймон чи Ральф, зумів повести за собою натовп, бо зорієнтував його на легке життя. Адже щоб підтримувати багаття, треба було багато працювати, під палючим сонцем тягати дрова, а це нудно, незвично, врешті-решт, важко. Навіть цікавість швидко минає, а спільними для підлітків залишаються такі риси, як нечіпарство, жадоба до розваг і лінь.

Мабуть, саме тому хлопцям так легко було відчувати себе «мисливцями», адже під розфарбованими обличчями легше звикнути до вседозволеності і заховати сором. Танці, пісні, відсутність елементарних умов і необхідності дотримуватися правил гігієни — не треба вмиватися і розчісуватися, туалет можна влаштовувати прямо під деревом, з якого потім можна зривати фрукти, - усе це заволоділо островом.

У обставинах, що склалися на безлюдному острові, спрацьовує давній, відомий ще у Древньому Римі звичай — люди вимагають «хліба і видовищ». При цьому Джек ненавидить Ральфа за людську привабливість і відкритість, Хрюшу — за логічність міркувань і розум, інших підлітків — за внутрішній спротив насиллю. Сам автор роману пояснює темний стан душі Джека безумством, бо інакше садизм і жорстокість дитини пояснити не можна.

Вражають останні рядки роману, де Джек уникає будь-якої відповідальності за те, що було вбито двох підлітків, одна дитина загинула у багатті, а острів був знищений вогнем. Та ще страшнішою фігурою став Роджер, який виріс «під крилом» Джека і перевершив свого «вчителя» патологічною жорстокістю.

В. Голдінг працював викладачем у середній школі, тож добре знав серце та душу підлітків. У своєму романі він показав добро і зло, яке є в кожній людині, і попередив своїх юних читачів, щоб вони не дали загинути всьому тому чистому і світлому, що є в кожній дитині.