Твір на тему: «Єдність людини з навколишнім світом» за оповіданням Олени Пчілки «Сосонка»

Фольклор — основа неперевершених творів для дітей талановитої української письменниці Олени Пчілки. Вона усе своє життя займалася етнографією і дуже багато працювала над збиранням українського фольклору. Записані письменницею обряди на Великдень та Різдво, народні звичаї, весняні дитячі ігри на природі знайшли своє відображення у більшості творів О. Пчілки. Одним з таких творів є її оповідання «Сосонка».

В оповіданні Олени Пчілки «Сосонка» розкривається тема важливості природи в житті людини, зокрема в житті маленького хлопчика. Головний герой цього оповідання — Івась, який разом зі своєю родиною мешкав на околиці села, поряд з лісом. Івась дуже любив ліс, адже той був красивим не тільки влітку, а навіть і взимку. Не менш важливим персонажем у цьому оповіданні була й молода сосонка. Їй, як і хлопчику, було дуже гарно в лісі. Вона подобалася Івасеві і пишалася цим перед сусідками — липами і березами.

Але перед новорічними святами сосонку зрізали і віднесли до панського будинку. Там її прикрасили іграшками і солодощами та встановили в одній із кімнат. Хлопчик знайшов свою знайомцю і побачив її з різдвяними свічками у панському будинку. Коли після новорічних свят сосонку викинули на подвір’я, Івась попросив батька забрати дерево з собою додому. Але потім вони разом з батьком вирішили залишити деревце біля дороги и вставили сосонку у сніг, щоб подорожні не збивалися зі шляху під час негоди.

Вдячна сосонка врятувала життя й Івасеві, коли той під час хуртовини втік з панського будинку. Завдяки деревцю хлопчик не збився з дороги і залишився живим, діставшись до рідної оселі.

В оповіданні О. Пчілки сосонка уособила в собі своєрідний маленький, але міцний місточок, який з’єднував хлопчика з оточуючою його природою. Природа дарувала Івасю багато хвилин щастя та насолоди. Але найбільше щастя для нього було тепло рідного дому. Особливо гостро Івась відчув це, коли повернувся з заробітків у наймах в чужому місті. Хлопчик зрозумів, що найбільше у світі щастя — це можливість повернутися до рідного дому, до знайомих з перших днів життя куточків природи.