Твір на тему: «Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня» за романом Пантелеймона Куліша «Чорна рада»

Практично неможливо знайти українського письменника 17-18 століття, який би не намагався закласти в образах своїх головних героїв або типових представників свого часу, або навіть реальних людей, з якими був знайомий автор. Не є винятком і Пантелеймон Куліш — автор першого українського хронологічного роману. Його твір насичений великою кількістю яскравих персонажів, описаних за допомогою виразних епітетів та порівнянь. Іноді у їхніх образах присутні риси перебільшення, однак Пантелеймон Куліш все ж витримав планку наближеності до реальності.

Проте важко заперечити, що такі герої, як, наприклад, Сомко, Шрам, Черевань та Кирило Тур не були передбачені для того, аби змалювати в них характерні особливості людей доби козаччини. Безперечно, вони були ідеалізовані та романтизовані задля досягнення кращого ефекту на читача, створення цікавішої сюжетної та емоційної лінії.

Для початку хочу розглянути образ Сомка. На мою думку, Пантелеймон Куліш відобразив в описі цього героя ідеального голови держави. У гетьмана є всі риси, необхідні для утримання влади і проведення мудрої політики: він інтелігентний, високоосвічений чоловік, якому не притаманні необдумані рішення та зловживання посадою. Яким Сомко — це так людина, яка передусім ставить загальнодержавні інтереси, кини всі сили на збереження стабільності, а власні бажання і прагнення розгляне чи не наприкінці. Він чесний, справедливий та цілеспрямований, і радше помре сам, ніж підставить під ніж іншого. Про це свідчить епізод у темниці, коли Кирило Тур приходить до гетьмана і пропонує йому допомогти з втечею. Яким Сомко ще на початку своєї боротьби за владу розуміє, що вона буде нелегкою, проте не опускає рук і намагається знайти якомога більше прибічників.

Петро Шрам — це, з точки зору автора «Чорної ради», ідеальний образ воїна-патріота. Його характеристика наповнена такими аспектами, як мудрість, відважність, хоробрість. Він шанована людина, у якої була нелегка історія. Боротьба, у якій він став на бік Якима Сомка, це не перше протистояння за Україну, тому його можна назвати досвідченим. Петру Шраму можна довіритись, не припускаючи можливості зради з його боку. Окрім всього, він розсудливий батько, який може гордитись тим, що виховав достойного сина.

Черевань — герой цікавий і неординарний, доволі спірний. Його прийнято вважати позитивним діячом в романі «Чорна рада», однак образ цього чоловіка — це відображення типового українця, який живе за принципом «моя хата скраю». У минулому Черевань займав високу посаду, чим забезпечив собі багате життя на старість. Коли в Україну приходить біда він розуміє, що стан речей в його сім’ї та обійсті чудовий і не потребує якихось зусиль, щоб зробити його кращим — він й так ідеальний. Черевань хоча й веселий та гостинний, однак хитрий і непостійний.

«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — твір однозначно глибокий, з великим підґрунтям для роздумів. Він покликаний не тільки передати історичні події, а й нагадати, що історія має тенденцію повторюватись. Людство змінюються, але деякі образи роману й досі можна застосувати до діячів сучасності.