Твір на тему: «Книга осені Середньовіччя» за творчістю Джованні Боккаччо

Джованні Боккаччо не судилося стати улюбленцем долі. Не таланило йому і в коханні. Йому постійно зраджували жінки, а у відповідь на зради він писав викривальні та злі художні твори. Деякі з них увійшли до скарбниці італійської класичної літератури. Твори Боккаччо були настільки відвертими, що одного разу до розбитого старістю, хворого письменника прийшов чернець, який дорікав йому за «гріховні» теми творів і намагався переконати автора знищити їх усі. Можливо, ДБоккаччо так би і зробив, якби не лист Петрарки, який утримав письменника від цього кроку.

Джованні Боккаччо справно виконував свої обов’язки на службі, а у вільний від роботи час багато писав. Це були трактати, листи, поетичні та прозові твори. Але світову славу письменнику приніс його роман у новелах «Декамерон». В основу його створення лягли знакові події, які відбувалися у 1348 році у Європі. В той час в європейських країнах лютувала чума, яка за рік забрала життя більше двадцяти п’яти мільйонів європейців. Страшна епідемія торкнулася не тільки здоров’я, а й моральних принципів тогочасного суспільства. У смертельній напасті одні побачили покарання за свої гріхи і тому кинулися до храмів відмолювати їх, а інші, яких виявилась більшість, віддалилися від релігії і стали жити за правилом «користуйся миттєвістю». Слід зазначити, що до цих людей відносився і сам Боккаччо.

Усе своє життя письменник збирав цікаві історії, анекдоти і притчі. Джерела цих історій були найрізноманітнішими – від вуличних пліток до східних казок. Не відмовлявся він відтворювати на папері і реальні події свого часу. Використовуючи свій архів, спогади про пережиті негаразди і великий життєвий досвід, Д. Боккаччо створив свій неперевершений «Декамерон».

Роман написаний у формі розповіді трьох юнаків, кожен з яких може бути носієм рис характеру самого автора, а також сімох молодих жінок. Рятуючись від чуми, ця компанія залишила Флоренцію і відправилася у подорож. Розрізнені оповіді молодих людей письменник подав у вигляді новел і гармонійно звів їх у єдиний, надзвичайно цікавий цілісний твір. Тож вийшла така собі «Книга життя», не позбавлена почуття гумору. Завдяки таланту майстра художнього слова мова новел вийшла мелодійною і багатою, яскравою і живою. Навіть звичайні плітки перетворилися на вишукані оповіді. Вишуканість притаманна й автору, адже Д. Боккаччо був шляхетним, урівноваженим, можливо, інколи й цинічним, але людей він дуже любив.

Роман Д. Боккаччо «Декамерон» – це реалістична картина буремної і в той же час блискучої доби – так званої «осені середньовіччя». Цей твір став джерелом натхнення для європейських класиків – Мольєра, Шекспіра, Байрона, Гете та багатьох інших.