Твір на тему: «Тематика творів Генріха Белля»



Генріх Белль — відомий німецький письменник-антифашист. У своїх творах він осмислює трагічні події Другої світової війни, розмірковує над страшними її наслідками і провиною німецького народу перед людством. Під час війни майбутній письменник намагався уникнути участі у кривавих подіях, але і його не минула доля більшості німецьких чоловіків.

Генріх Белль отримав поранення на східному фронті, а потім дезертирував і довгий час пробув у полоні. Йому довелося побачити усю неприкриту правду війни, тому йому було багато про що писати. Але письменник свідомо уникав опису батальних сцен, бо його цікавили не військові дії, а душі людей, які опинилися у справжньому пеклі і змушені були виконувати чужі злочинні накази.

На початку війни Німеччина вважала себе наддержавою і прагнула підкорити весь світ, щоб потім диктувати свої антилюдські правила життя. При цьому нацистські ідеологи ніби спиралися на античні закони. Висміюючи фашизм, Белль у своїх творах теж проводив паралелі між сучасною йому Німеччиною і античними часами. Наприклад, такий засіб він використав у оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», у якості назви для нього узявши недописану фразу з надпису на могильному камені: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, передай лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові». Цей камінь встановлений на тому місці, де триста спартанців пожертвували своїм життям заради порятунку еллінів, давши тим вийти з оточення.

У оповіданні ніби є аналогія з цими подіями. Адже німці теж воювали, таж гинули. Але якщо спартанці стояли насмерть, щоб захистити інших, то німці втрачали своє життя, завойовуючи чужі країни і винищуючи народи. Хизуватися тут нічим, тому герой оповідання і не може вигадати напис, який би був на могильному камені, якщо б він загинув.

Белль добре усвідомлював провину німців перед людством, але своїми творами він доводив, що у Німеччині було і багато тих, хто виступав проти агресивної політики Гітлера. Він розумів, що як і в будь-якій іншій війні смерть простих людей використовується як розмінна монета амбіційних політиків. Письменник виступав проти фашизму і не підтримував вбивчу ідеологію гітлеризму. У своїх творах він був проти війни і прагнув розкрити очі німецькому народові на суть кривавої фашистської політики.

Разом зі своїми співвітчизниками Генріх Белль готовий був нести відповідальність за заподіяні світу лиха. Своїми творами він доводив, що війна — це страшне зло і безжальна машина для вбивства, тому вона ніколи не повинна повторитися.