Твір на тему: «Ідея гуманізму в романі Олеся Гончара «Прапороносці»

Пройшло багато десятиліть з того часу, як роман О. Гончара «Прапороносці» вперше вийшов у світ. Здавалося, твір, який було написано на вимогу часу, міг би вже щось втратити і поволі відійти в історію. Але й сьогодні він залишається актуальним, адже в романі возвеличується ідея протесту проти війни, визволення людини і лобові до Батьківщини. Добре зрозуміло, що завдання цього твору — ствердження ідей гуманізму і визволення людини від будь-якого поневолення.

У романі «Прапороносці» автор оспівує щиру повагу до інших народів і високий гуманізм радянських воїнів: наших з вами співвітчизників. «Ми поважаємо патріотизм у всякій нації. Бо ми самі патріоти», — так казав один з героїв роману Вася Багіров художнику з Угорщини. Герої роману, окроплюючи своєю кров’ю Чехословаччину, Австрію, Угорщину, Румунію та багато інших країн Європи, діяли не як мстиві, жорстокі завойовники, а як свідомі борці проти фашистської навали.

До таких воїнів зверталися жінки та діти звільненого Будапешту, які прохали солдатів не чіпати каштанів, єдиної зелені в місті. І дерева залишилися непошкодженими. У тому ж зруйнованому війною Будапешті солдат-куховар Гриша ділив солдатську їжу між зголоднілими жінками та дітьми. За все це угорці дякували воїнам-визволителям, дякували кухареві: «Угорці дивилися на нього майже з набожністю. Надовго-надовго запам’ятається голодним мешканцям будапештських руїн цей «руський Гриша» з черпаком в руці й автоматом за плечем».

Герої роману поступово проймалися думкою про свою відповідальну роль, роль визволителів європейських народів від фашистських загарбників. Вони добре знали, скільки лиха приніс фашизм їхній Батьківщині, скільки лиха довелося винести й іншим країнам Європи. Дуже символічним є епізод роману, в якому Хома Хаєцький врятував невільників із підпаленого німцями сараю і, незважаючи на їхню національність, на усіх картках писав: «визволена», «визволений». А сержант Козаков, звільняючи прикутого до кулемета хорвата-смертника думав: «Гарно рятувати людей. Краще, ніж убивати».

Роман О. Гончара «Прапороносці» — це нетлінний літературний пам’ятник тим нашим предкам, кому довелося визволяти Європу від «коричневої чуми», пам’ятник всім тим, хто брав участь у великому визвольному поході, пам’ятник народному подвигу. Більш усього в цьому творі вражає гуманізм людей, які на довгий час опинилися у нелюдських умовах війни. А якими пекучими, якими сучасними є думки героїв роману, скільки в них вболівання і турботи за завтрашній день, за майбутнє!