Стислий переказ твору «Сто тисяч» Іван Карпенко-Карий

Дійові особи:

Герасим Никодимович Калитка — багатий селянин.Параска — жінка його.Роман — син їх.Савка — кум Герасима, селянин.Банавентура — Копач.Невідомий — єврей.Гершко — фактор (посередник, агент).Мотря — наймичка.

Клим — робітник.

ДІЯ 1

Ява 1

У хату входить єврей Невідомий і жаліється на те, що торгівля останнім часом погано йде: «Усі торгують, а покупателі только глазами купують, і торговлі нема — один убиток». Він сподівається на успіх нової комерційної справи.

Ява 2

Додому приходить Роман, син Параски та Герасима Калитки, та інформує Невідомого про те, що батька немає вдома.

Ява 3

До Романа та єврея приєднується копач Банавентура і повідомляє, що гласний суд тепер накриває жидів. Невідомий йде до Смоквинова, маючи до нього якесь діло.

Ява 4

Копач вдає з себе досвідчену людину, постійно кажучи про свій «опит та практіку». Він розпитує Романа про батьків. Дізнавшись, що їх ще немає вдома, обіцяє прийти знову і йде.

Ява 5

Роман характеризує копача як: «Наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став, як бубон», а потім кличе наймичку Мотрю, щоб та, нібито, зашила йому рукав, хоча справді хоче поговорити з нею про їхнє майбутнє весілля, яке планується восени.

Ява 6

Герасим вертається додому. Роман повідомляє йому, що його шукав копач і жид. Потім Герасим залишається сам, розмірковуючи про землю так: «Ох земелько, свята земелько, божа ти дочечко!... Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито; і все то гроші, гроші, гроші...». Герасим заздрить Жолудю і мріє про землю свого сусіда — Смоквинова, однак щоб отримати її, йому потрібно ще 15 тисяч. Герасим задумується над пропозицією єврея Невідомого купити у нього фальшиві гроші.

Ява 7

До Герасима приходить його кум, Савка, із проханням позичити гроші. Калитка спочатку відмовляється, а потім пропонує Савці принести йому «запродажню запись на воли» і пояснює: «Вийде так, ніби продали... Ніби! Розумієте? А я ті самі воли віддам вам до Семена (свято), а на Семена ви віддасте мені сто карбованців і запродажню я розірву, а як не віддасте, то я візьму воли... Так коротча справа». Кум погоджується і йде, засмучений, додому, бо «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя».

Ява 8

До Герасима приходить Невідомий і показує йому фальшиві гроші, пропонуючи відрізнити їх від справжніх. Калитка не може цього зробити й, вражений, погоджується купити за п’ять тисяч карбованців сто тисяч фальшивих купюр. З жадібністю він каже: «Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму!».

Єврей і Герасим укладають угоду і домовляються зустрітися на вокзалі для передачі грошей. Селянин збирається розміняти ці гроші у казначействі, взявши з собою у компаньйони кума Савку.

Ява 9

До Калитки приходить копач і веде діалог з хазяїном, з якого стає зрозуміло, що для Герасима головне – багатство: «Ви ударяйте на гроші — гроші всьому голова».

З розмови стає зрозуміло, що селянин хоче одружити сина Романа на багатій дівчині; копач пропонує поїхати на оглядини до Пузиря, щоб придивитися до його дочок. Такий намір вони хочуть замаскувати під покупку свиней.

Ява 10

Герасим Калитка повідомляє сину про свої наміри одружити його на дочці багатого Пузиря. Роман всіляко противиться бажанню батька, адже кохає наймичку Мотрю, в якої немає грошей, але вона йому і без грошей до душі.

Ява 11

Робітник кличе Герасима справитися коло коней, а в цей час Роман розповідає копачу як його сім’я та свати півдня билися за придане, коли Герасим обдурив родичів зятя, що дасть п'ять тисяч, а дав дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови. Калитка пояснює це так: «Обіцянка — цяцянка».

Ява 12

Як виявляється, виграв бійку Герасим, адже не дав-таки сватам п’ять тисяч карбованців. Роман застерігає батька, що таке придане можуть їм і Пузирі дати, на що Калитка відповідає: «Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто».

ДІЯ 2

Ява 1

Копач не знаходить собі місця, думаючи про Боковеньку та якусь кам’яну фігуру, яка повинна принести йому гроші.

Ява 2

Герасим жаліється Банавентурі на ледарство робітників, підганяючи їх і свою жінку Параску до роботи.

Ява 3

Хазяїн сварить робітника Клима за те, що він їсть багато хліба.

Ява 4

Селянин бідкається, що робітники дуже багато їдять та мало працюють. Копач натякає на те, щоб Калитка дав грошей на розкопки «вірного» кладу під Боковенькою.

Ява 5

Роман і Банавентура збираються у гості до Пузиря. Герасим чекає кума, щоб той поїхав розміняв декілька фальшивих купюр, які дав йому Невідомий, у казначействі.

Ява 6

Параска сварить Герасима за те, що він хоче видати Романа за Пузирівну, а не за Мотрю. Вона всіляко хвалить наймичку за її хазяйновитість і попереджує чоловіка, що якщо син одружиться не на ній, то іншій невістці вона не дасть життя. На що чоловік відповідає: «Про мене, хоч цілком з начинням ковтни її, мені аби гроші».

Ява 7

Приходить Савка і жаліється на нестачу грошей. Герасим пропонує йому угоду, згідно з якою він купить фальшиві гроші, а той буде міняти їх у казначействі,отримуючи від кожної тисячі сотню карбованців. Кум бере фальшиві гроші, які дав Невідомий, і їде до міста.

Ява 8

Герасим дає Роману двадцять п’ять карбованців на покупку свині у Пузиря та застерігає його, щоб багато не витрачав.

Ява 9

Мотря розповідає Роману, що знає про наміри його батька одружити сина на дочці Пузиря. Роман дає собі обіцянку, що-таки жениться на наймичці: «Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв'яже! Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі».

Ява 10

Герасим виряджає сина та копача у дорогу, радіючи, що зостався на самоті.

Ява 11

Параска просить у чоловіка, щоб той запряг коней для поїздки до церкви. Той відмовляється і каже жінці йти до церкви пішки, бо «скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас…». Герасиму зовсім не шкода Параски. Подружжя свариться, і все це ледь не переходить у бійку.

Ява 12

Входить Копач і бачить, як Герасим напав на Параску. Господар замість того, аби вдарити, цілує жінку. Сміючись, Банавентура виходить, залишаючи їх «в пріятном тет-а-тет».

ДІЯ 3

Ява 1

Калитка спить і уві сні розмовляє, мріючи про землю, ставок, гроші. Прокидається від того, що наснився йому кум, який ті гроші відбирає. Він схоплюється та біжить будити робітників.

Ява 2

Роман розповідає батькові про його поїздку до багатіїв. Каже, що Пузир не пустив його до хати, бо у нього, бач, гостювали там пани і офіцери. Калитка, розлютившись на таке відношення до сина, говорить, що не потрібні їм ті панночки, а сам вигадує собі скупити стільки землі, щоб: «Ідеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина... Диханіє спирає... А скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнать, отоді і я скажу про Пузиря: голяк масті, чирва світить!».

Ява 3

До Герасима приїжджає жид Гершко, який пропонує йому дати у борг Смоквинову п’ять тисяч карбованців. По словам Гершка, сусід виплатити борг не зможе, і бажана земля відійде до Герасима. За таку роботу жид просить сто карбованців. Герасим сумнівається, але коли чує, що Жолудь теж хоче привласнити цю землю, то швидко погоджується і дає Гершку в заставу двадцять карбованців, обіцяючи на днях передати гроші.

Ява 4

З городу вертається Савка і, щасливий, повідомляє куму, що фальшиві гроші приймають у казначействі. Герасим з радості рве запродажню, яку йому давав кум. Калитка думає влаштувати гуляння з приводу того, що справа йде до щасливого завершення, замаскувавши його під заручини Романа та Мотрі.

Ява 5

Калитка кличе сина та наймичку і питає у них, чи згодні вони одружитись. Ті відповідають, що так. Савка та Герасим п’ють та співають пісень, передбачаючи своє близьке збагачення.

ДІЯ 4

Ява 1

Роман радіє своєму щастю, жаліючись лише на те, що за роботою не встигає навіть поговорити з коханою.

Ява 2

Роман, подумавши, що зайшла Мотря, кидається на Гершка і цілує його.

Ява 3

Гершко Маюфес просить передати Герасиму, що завтра йому потрібно бути у Смоквинова з грошима, інакше землю забере Жолудь.

Ява 4

До хати прийшов Банавентура, пропонуючи Роману стати його напарником у розкопках на Боковеньці, але для того хлопцеві треба знайти п’ятдесят карбованців. Роман погоджується.

Ява 5

Входять Параска і Мотря. Копач напрошується повечеряти та переночувати, а Роман каже матері, щоб та передала батькові слова жида.

Ява 6

Параска роздумує, чого це Герасим став такий щедрий, Мотрю з Романом засватав, наказав стіл накрити до вечері й вікна позакривати, а сам кудись поїхав. Жінка відчуває щось недобре.

Ява 7

Савка з Герасимом привозять шкіряний мішок фальшивих грошей.

Ява 8

Калитка радіє, що він обдурив жида, давши йому замість п’яти тисяч карбованців лише три за мішок фальшивих.

Ява 9

Параска передає чоловіку, що до того приходив Гершко і сказав бути завтра у Смоквинова з грішми. Просить показати, що той привіз, але Герасим злісно говорить жінці, щоб вона не заважала йому і не лізла у вічі.

Ява 10

Куми починають ділити фальшиві гроші. Савка помічає, що це зовсім не гроші, а чиста бумага: «От так машину підвела жидівська голова, тілько на трьох пачках спереду і ззаду наклеєні гроші, а то все чиста бумага.». Герасим хапає пояс і кудись біжить.

Ява 11

Заходить переполохана Параска і питається у Савки, що сталось. Той їй все розповідає. Вони чують голос Копача і біжать до клуні.

Ява 12

Виявляється, що Герасим хотів повіситися, але його вчасно врятував Банавентура. Савка розповідає копачу історію про фальшиві гроші і говорить: «Буде здоров'я — будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж бог дає». Банавентура втішає Калитку, що він знайде гроші на Боковеньці. Герасим, оговтавшись, промовляє: «Обікрали... ограбили... Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!».

«Сто Тисяч» — трагікомедія на чотири дії Івана Карпенка-Карого, основною темою якої є сатира на людську жадобу;
жанр п'єси «Сто тисяч» визначають як сатиричну трагікомедію характерів, бо у творі висміюється надмірна жадоба до збагачення — визначальна риса вдачі головного героя Герасима Калитки.