Маша з верховини - Сторінка 6
- Гончар Олесь -"Верховинка, вона любить високе..." Минають роки, а Шелюженко все не може забути про неї, все не втрачає надії зустріти її.
Крізь штормовий вітер йому немовби вчувається її голос десь із глибини затоплених плавнів, з просторів підводних урочищ. Десь там, у глибинах, як і в його власному серці, продовжують жити і маревні місячні ночі, і теплі озера, і щедрі високі вогнища, що вона їх розкладала в надвечірній час.
1958