Симон-різник - Сторінка 6

І люди, які знали Симона, не впізнали його, так він був спотворений. Симон, уже з зашморгом на шиї, подививсь на людей, які похмуро й пригнічено стояли навпроти, і сказав:

— Ну, люди, прощайте.

Сказав так просто й буденно, наче не з життя йшов — з хати виходив.