Безіменна гора - Сторінка 4

Я не знаю, що коїться тут у нас, Моррісоне. Ви обізнані з нашим проектом забудови пустелі Гобі? Пропав проект. Все зруйновано вщент. І не з нашої вини. Не знаю, їй-право, не знаю. Вибачайте, мені важко говорити... Відколи Австралія затонула...

— Що?!

— Так, затонула, затонула. Слово честі. Можливо, треба було взяти до уваги урагани. Але потім почалися землетруси... Це все, що нам відомо.

— Але залишаються Марс? Венера? Альфа Центавра?

— Скрізь одне і те ж. Чи можемо вижити, га, Моррісоне? Я маю на увазі людство...

— Алло! Алло! — загукав Моррісон.

— Що трапилося? — звернувся він до радиста.

— Щось перебило зв'язок. Там, у них,— сказав радист.— Зараз спробую ще раз.

— Не варто,— махнув рукою Моррісон.

У цю мить ускочив Рівера.

— Всі люди на борту, до одного,— доповів він.— Люки запечатані. Повна готовність до старту, містере Моррісон.

Погляди всіх присутніх схрестилися на ньому. Моррісон зіщулився у своєму кріслі і скривився у безпорадній посмішці.

— Готовність до старту,— повторив він.— Але куди ж стартувати?