Чия вина? - Сторінка 2
- О. Генрі -І час од часу вродливий величний ангел — судовий пристав — з'являвся в дверях і викликав: "Наступна справа!"
Поки я подумки перебирав свої земні гріхи й міркував, чи не спробувати довести своє алібі, пославшись на те, що я жив у штаті Нью-Джерсі, ангел — судовий пристав — відчинив двері й оголосив:
— Справа номер 99852743!
З натовпу бадьоро вийшов сищик у цивільному — їх там безліч, усі в чорному, наче пастори, і вони розштовхували нас, духів, точнісінько так, як, бувало, полісмени на грішній землі розштовхували людей,— отож вийшов сищик, тягнучи за руку... кого б ви думали? Ліззі!
Судовий пристав втягнув її до зали й зачинив двері. Я підійшов до крилатого ангела і спитав його, що це за справа.
— Дуже сумний випадок,— відповів він, склавши пучки пальців з налакованими нігтями.— Зовсім невиправна дівка. Я спеціальний агент у земних справах, превелебний Джоне. Цю справу доручили мені. Дівчина вбила свого нареченого й позбавила життя себе. Виправдань у неї нема ніяких. У доповідній, яку я передав суду, факти викладено з усіма подробицями, усі вони підкріплені надійними свідченнями. Кара за гріх — смерть. Хвала творцеві!
З дверей зали вийшов судовий пристав.
— Бідолашна дівчина,— сказав спеціальний агент у земних справах, превелебний Джоне, витираючи сльозу.— Це один з найсумніших випадків, які мені траплялись. Ясна річ, її...
— ...виправдали,— випередив його судовий пристав.— Ану, підійди сюди, Джоне. Дивись, аби тебе не списали на мило. Чи, може, тобі закортіло бути місіонером десь у Полінезії, га? Щоб більше не було таких несправедливих арештів, а то дістанеться тобі. А в цій справі треба арештувати он того рудого, неголеного, неохайного чоловіка, що сидить біля вікна й читає газету, поки його діти граються на вулиці! Ну, мерщій, мерщій повертайся!
Дурний сон, правда ж?
[1] Джім Джеффріс — відомий американський боксер.