Цимбелін - Сторінка 15

- Вільям Шекспір -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Звитягу Британці святкували в граді Луда...— Давня назва Лондона. "В "Хроніці" Го-ліншеда розповідається про те, як британський король Луд, батько Тенанція і Касібелана, надзвичайно уподобав собі місто Troynovant. Згодом воно було перейменоване на "Місто Луда".

С. 205. Мульмутій.— За Голіншедом, Мульмутін, син короля Кор-нуела Клотона, був "першим з королів Британії, якого увінчали золотою короною". ...наш Август Кесар...— Август (до 44 р. до н. є.— Гай Октавій, з 44 р. до н. є.— Юлій Цезар Октавіан, з 27 р. до н. є— Гай Юлій Цезар Октавіан Август — римський імператор (23.ІХ.63 до н. є.— 19.VIII.14 н. є.). Племінник Юлія Цезаря, який усиновив його й оголосив у заповіті своїм спадкоємцем. У 27 р. до н. є. дістав від Сенату титул Августа ("священного"). Август, який помер в 14 р. н. є., не міг бути супротивником Цимбеліна, що царював у Британії трохи пізніше. Дав титул лицарський; у нього я Всі молоді літа служив.— Анахронізм у тексті. У Стародавньому Римі не існувало ритуалу посвячення в лицарі. Паннонія повстала, Далмати піднялись...— Неточність у тексті. Повстання проти римського панування в Паннонії та Далмації вибухнуло за часів Цим-белінового батька, Тенанція. Паннонія — одна з південнодунайських областей Римської імперії. Жителі Паннонії були за походженням іллірійцями. Перші відомості про Паннонію знаходимо в документах часів імператора Августа, який, ще будучи тріумвіром, підкорив цей край владі Риму. Далмація — історична область в Югославії. В давнину її населяли племена іллірійців (у тому числі далматів). З І ст. її. є. Далмація — римська провінція. Племена далматів та панноиійців повстали проти влади Риму, але після тривалої боротьби були підкорені, причому Паннонія остаточно перетворилась на римську провінцію (9 р. до н. є.).

С. 207. Камбрія — давня назва краю у західній частині Британії. Приблизно відповідає сучасному Уельсу.

С. 212. Підлий наклеп — То вістря, небезпечніше за меч...— Мотив підступного наклепу, що руйнує щастя героїв, є в багатьох творах Шекспіра ("Багато галасу з нічого", "Отелло", "Зимова казка" тощо). Через Енея Брехливого не стали вірить чесним...— Мається на увазі давньоримський міф про любов троянця Енея й карфагенської цариці Дідони. Енсй, скорившись волі богів, зрікається свого кохання й залишає Дідону. Цей сюжет відтворено в "Епеї-ді" Вергілія. Фальшивий плач Сінона осквернив Дитячі чисті сльози...— Сінон —• герой післягомерівських оповідей, родич (або син) Одіссея. Саме Сіиои порадив троянцям вкотити до міста троянського коня, що призвело до загибелі Трої. С. 217. Северн-річка в Півдешю-Західній Англії. С. 227. Ласка й злоба, Зерно п полова — то усе Природа...— Відгомін популярного в епоху Відродження філософського погляду на природу як першоджерело кругообігу вічного оновлення. Схожі твердження зустрічаємо в монолозі Лоренцо ("Ромсо і Джульєтта", II, 2).

С. 230. Із нього й салі Геракл Не натрусив би мозку ні на гріш.— Натяк, на те, що Гєракл (гр. міф.) у двобої завдавав своєму супротивникові нищівних ударів палицею по голові.

С. 233. Прилетить вільшанка 1 принесе у дзьобику свій жаль...— За давніми народними уявленнями, лісові птахи прикрашали листям та квітами могили людей, що загинули в безлюдній місцевості.

С. 234. Коли вже тіло мертве, то дарма Чиє воно — Аякса чи Тер-сіта.— Аяііс — герой давньогрецької епічної поеми сіліада" Гомера, уславлений своєю силою та несамовитою мужністю. Терсіт — в "Іліаді" Гомера грецький воїн, балакучий, злобливий та бридкий.

С. 236. Геракліз стан... Меркурієві ноги... і рамена Могутні, лгяз у Марса... Де ж лице Юпітерове?..— Героя давньогрецьких міфів Геракла, уславленого своєю силою, найчастіше зображували у вигляді могутнього, кремезного чоловіка з мускулястими руками. Атрибутом бога торгівлі Меркурія (рим. міф.) були крилаті сандалі, які давали йому змогу надзвичайно швидко пересуватися! Давньоримського бога війни Марса звичайно змальовували молодим сильним воїном, який спочиває після битви. З допомогою низки міфологічних порівнянь! Імогена намагається змалювати зовнішню довершеність Постума, за тіло якого вона приймає обезголовлений труп Клотена. Хай прокльони, Що їх на греків вилила безумна Гекуба...— Гекуба — в давньогрецькій міфології дружина троянського царя Прїама, мати Гектора, Паріса та ін. Під час Троянської війни Гекуба втратила майже всіх своїх дітей. За однією з версій міфа, після загибелі Трої та смерті дітей Гекуба збожеволіла.

С. 237. Орла ширококрилого явили. Той птах Юпітерів...— Орла вважали священним птахом Юпітера (Зевса). За його льотом жерці нібито провіщали волю божества. Зевса навіть зображували з орлом біля трону.

С. 248. О, будь ласкавим, Громовержцю...— Громовержець — стале прізвисько Зевса (Юпітера).

С. 250. ...тіні Підземелля кволі! Для вас луги в Елізіумі є...— Підземелля — мається на увазі Ереб (гр. міф.) — царство довічного мороку. Елізіум — у грецькій міфології країна казкового блаженства, пристановище доблес-них душ.

С. 251. Тюремник — схожий образ є в п'єсі Шекспіра "Міра за міру".

С. 258. Мінерва (Афіпа) — богиня мудрості, покровителька наук та ремесла.

С. 259. Карбункул з Фебової колісниці...— Аполлона (Феба), бога світла в давньогрецькій міфології, зображували на вогненній колісниці з сонячним німбом над головою.