Декамерон - Сторінка 131

Залишки древнього храму Санта Репарата можна побачити в крипті собору Санта Марія дель Фйоре.

Оповідка десята

Чертальдо — рідне містечко Боккаччо. Ціцерон Марк Тулій (106—47 до н.е.) — славнозвісний римський оратор.

Квінтіліан Марк Фабій (35—95) — визначний римський теоретик ораторського мистецтва.

Брагоньєра, Піцціні — прізвища досі існуючих у Чертальдо родин.

Ліппо Топпо — художник, про якого оповідали, що він одписав своїм спадкоємцям кілька тисяч флоринів, яких у нього ніколи не було.

Арістотель (384—322 до н.е.) — грецький філософ і вчений, шанований у добу середньовіччя.

Сенека (3—65) — римський філософ-стоїк і драматург.

Святий Герард Вілламанський (1174—1267) — один з найдавніших францисканців, можливо, був прийнятий особисто Франциском до ордену.

Герард ді Бонсі — однин з найавторитетніших членів цеху вовнярів.

Тропар — церковний спів на честь якогось святого.

ДЕНЬ СЬОМИЙ

Оповідка перша

Лоттерінгі — деякі представники цієї родини дійсно жили у XIV ст. у Флоренції і працювали кур'єрами компанії Барді. Згадки про Джанні Лоттерінги не лишилося.

Кант — релігійна пісня.

Монна Тесса, дочка Манучча з Кукулії — Мануччо — скорочене від Аламанно; Кукулія — назва канту на честь Мадонни собору Сан-Фредіано, отже прізвище жінки вказує на район міста, з якого вона була родом. Тесса — скорочення від Контесса.

Пеголотті — флорентійська родина, багато членів якої працювали агентами компанії Барді. Нері — скорочене від Рініері.

Камерата — містечко на південних схилах ф'єзоланських пагорбів.

Ф'єзоле — містечко поруч з Флоренцією.

"Федеріго мав дивитись на виноградник при її садибі: як побачить ослячий череп на тичці." — тосканський звичай виставляти ослячий череп на городі бере свій початок у сивій давнині, можливо, це один з етруських забобонів, за яким цей знак мав оберігати землю і задобрювати божество плодючості.

Джанні ді Нелло — реальна особа, аптекар, жив він, однак, не біля Сан-П'єтро Маджоре, а біля Сан-Донато де'Веккієтті.

Оповідка друга

Перонелла — жіноче ім'я, що не рідко зустрічалося в Неаполі часів Боккаччо.

Аворіо — неаполітанська вулиця, неподалік від Генуезької лоджії

Джаннелло Скріньяріо — ймовірно, один із братів Скріньяріо, що жили саме в тих краях. Скріньярі — родина землевласників, що досягла свого розквіту за часів панування у Неаполі Джованні і Луїджі ді Таранто.

Святий Галеон — неподалік від кварталу, в якому жила Перонелла, і справді існувала капела святого Еукаліона або Галеона.

Оповідка третя

"…ні святий Домінік, ані святий Франціск не мали по чотири ряси…" — випади Боккаччо проти духівництва найбільше зачіпають францисканців і доменіканців, і ніколи не торкаються улюблених автором августинців.

Святий Амброзій — мається на увазі не Святий Амброзій покровитель Мілана, а Блаженний Амброзій зі Сієни (1220—86), якому в 1288 році у місті була присвячена капела.

Оповідка четверта

Тофано — скорочене від Крістофано. Це ім'я було досить розповсюдженим у місті Ареццо, отже не можна знайти історичного прототипу героя. Але на віа делл'Орто — навпроти будинку Петрарки — зберігся віковий колодязь, який називають колодязем Тофано.

Монна Гіта — теж розповсюджене ім'я; Гіта — скорочене від Маргарита.

Оповідка п'ята

Аріміно — латинська назва міста Ріміні.

Оповідка шоста

Мессер Ламбертуччо — ймовірно, Боккаччо мав на увазі Ламбертуччо ді Гіно Фрескобальді, батька поета, прибічника нового стилю Діно Фрескобальді.

Оповідка сьома

Галуцці — досить відома в Болоньї родина, однак про Егано де'Галуцці відомостей немає. На той час Егано було досить розповсюдженим іменем у місті.

Оповідка восьма

Аррігуччо Берлінгієрі — досить відома родина купців, з якої у XIV столітті походили кілька пріорів і три гонфалоньєри. Про Аррігуччо не збереглось ніяких документів.

Оповідка дев'ята

"В Аргосі, старовинному ахейському городі..." — насправді, місто Аргос було не в Ахеї, а в Арголіді.

Оповідка десята

Тінгоччо Міні, Меуччо ді Тура, Амброджо Ансельміні — сієнські простолюдини, існування родини яких засвідчено документально.

Кампо-Реджі — район у місті Сієна.

Міта — скорочене від Маргеріти.

Архіт і Палемон — в грецькій міфології двоє фіванських юнаків, закоханих в Емілію, родичку царя Тезея; суперники вирішують двобоєм, кому вона має належати.

ДЕНЬ ВОСЬМИЙ

Оповідка перша

Гульфард — ймовірно, передача італійськими засобами досить розповсюдженого імені Wolfard.

Гаспарруоло Кагастрачча — жодного документального підтвердження імена героїв даної новели не мають, але подібні імена часто зустрічаються у лобмардських хроніках того часу (Кагафава, Кагапанно та ін.).

Оповідка друга

Варлунго — місцевість у долині ріки Арно, зараз включена до флорентійського передмістя.

Монна Белькольоре — заповіт жінки з таким іменем був знайдений саме у Варлунго.

Бентівенья дель Маццо — ім'я Бентівенья було досить розповсюдженим на той час: Бентівенья да Чертальдо був компаньйоном Боккаччо у Барді.

Бонаккоррі да Дженістерето — з'являється у документах з 1321 по 1350 рік. Помер близько 1354 року.

Лапуччо, Нальдіно — перше ім'я є скороченим Якопо, друге — Арнальдо або Рінальдо.

Білюцца — скорочене від Білія (Сибілія) або від Бенедетта.

Бігуччо даль Поджо — Бігуччо — скорочене від Ільдебрандо.

Нуто Бульєтто — Бульєтто < bugliolo, buglione — дерев'яне цебро, бочка; отже це прізвисько означало п'яниця.

Оповідка третя

Муньйоне — потічок, що впадає в річку Арно нижче Флоренції.

Каландріно — Ноццо, або Джованоццо ді Періно, італійський художник греко-візантійської школи. Можливо був учнем Андреа Тафі, жив у кварталі Сан Лоренцо. Серед його робіт можна назвати фрески у віллі Камерата, але у Флоренції він славився перш за все своєю простакуватістю і незграбністю, тому й ставав часто мішенню для жартів своїх колег.

Бруно — Бруно ді Джованні д'Олівієрі — флорентійський художник, жив у кварталі Сан Сімоне, друг Буффальмакко.

Буффальмакко — Бонаміко ді Крістофано (1269—1340), флорентійський художник, жив на Віа дель Кокомеро, також учень Андреа Тафі. Відомі його фрески у церкві флорентійського Абатства, у Соборі Ареццо.

Мазо делъ Саджо — працював просередником, його кабінет був місцем зібрання жартівників Флоренції.

"...там де живутъ баски" і т.д. — тобто у вигаданій, неіснуючій країні.

Сеттіньяно, Монтіші, Морелло — пагорби навколо Флоренції.

Геліотроп — напівдорогоцінний камінь, зелений з червоними прожилками. В середні віки існувало повір'я, що цей камінь може робити свого володаря невидимим.

"...хламиди, шитої не по-фламандському, а по-наському" — у Фландрії тоді був у моді вузький одяг, а в Італії широкий.

Оповідка четверта

Монна Пікарда — неможливо встановити особу, якій належало це досить розповсюджене ім'я.

"...з лиця жовтява, так наче не у Ф'єзоле жила, а десъ у Сінігалії" — місто Ф'єзоле славилось своїм чистим і цілющим повітрям, в той час як Сінігалія знаходилась у заболоченій, малярійній місцевості.

Чута — скорочене від Річевута або Бенчівенута.

Оповідка п'ята

Школа да Сан-Лепідіо — ім'я не фігурує в жодному документі; Сан Лепідіо, або Сан Лупідіо міститься у провінції Асколі, сучасна назва містечка — Сант'Елпідіо а Маре.

Рібі — скорочене від Рібальдо, Гарібальдо, Ріберто — флорентійський паяц.

Маттеуццо — мабуть, "колега" Рібі.

Покровсъка церква — у Боккаччо — Santa Maria a Verzaia — церква за воротами Сан Фредійяно.

Оповідка шоста — див. коментарі до оповідки третьої.

Оповідка сьома

Рітєрі — розповсюджене ім'я у Флоренції часів Боккаччо.

Церква святої Лючії — Санта Лючія даль Прато — церква, в якій зустрічались закохані, досі існує.

Оповідка восьма

Спінеллоччо Тавена — Тавена — відома сієнська родина. Спінелоччо — змінене від Спіна, Спінелло.

Цеппа ді Міно — з роду Міно де Толомей, прозваний Цеппа; був подестою у Сан Джіміньяно. Міно — скорочене від Ансельмо, Джакомо.

Оповідка дев'ята

"...приїхав до Флоренції з Болоньї в білячій шапці на баранячій голові". — доктори медицини носили за звичаєм пурпурові мантії та білячі шапки.

Маестро Сімоне да Вілла — лікар, відомий своєю легковірністю і дурістю. Похований у церкві Санта Кроче.

Некромант — маг, що викликав душі померлих і дізнавався в них про майбутнє.

Майкл Скотт — відомий шотландський мислитель. Був астрологом імператора Фрідеріка ІІ, залишив труди з філософії , астрології, алхімії.

Піп Іван — легендарний християнський володар, що панував нібито десь у Середній Азії чи Ефіопії. В його існування вірили настільки, що в ХШ — XIV століттях деякі європейські можновладці намагалися зв'язатися з ним через посланців, щоб спільно виступити проти мусульман.

Авіценна — Абу-Алі-ібн-Сіна (980—1037) — таджицький медик і філософ, добре відомий і в Європі.

Оповідка десята

Ніколо да Чіньяно — досить відома родина, що походила з Муджелло, жила в кварталі Сан Джованні. Про Ніколо ді Чекко да Чіньяно є документальні згадки в середині ХІІ століття.

Мадонна Янкофйьоре — у 1305 році в Палермо і справді жила дочка перукаря, що мала таке ім'я.

П'єтро делло Каніджано — сучасник і друг Боккаччо, мав поважні посади при Анжуйському дворі і у Флоренції.

ДЕНЬ ДЕВ'ЯТИЙ

"…світанок... перемінив синяву восьмого неба на ніжний блакит…" — згідно з дантівським поділом небесного простору на дев'ять сфер восьме небо належало нерухомим зіркам.

Оповідка перша

Палерміні — відома гібеллінська родина, що жила у сесто Сан Панкраціо, була вигнана з Флоренції.

К'ярмонтезі — ще одна відома родина флорентійців, спочатку гібеллінів, потім гвельфів. Жила неподалік Орсанмікеле, була вигнана, як і родина Палерміні.

Де Ладзарі — відома і могутня пістойська родина гвельфів. Про Франческу Де Ладзарі — ніяких відомостей.

Церква братів-міноритів — мається на увазі відома у Пістої церква Сан Франческо, яку було закладено у 1295 році.

Оповідка друга

Мадонна Узімбальда — існувала родина Узімбарді, з якої абатесса, ймовірно, походила.

Капітул — збори членів чернецької громади, а також приміщення, де вони відбуваються.

Оповідка третя

Нелло — Нелло ді Діно або Бандіно — італійський художник першої половини XIV століття. Був родичем дружини Каландріно, близьким другом Бруно і Буффальмакко; ймовірно, Нелло також був послідовником Андреа Тафі.

Оповідка четверта

Чекко Фортарріго Пікколоміні — був засуджений за вбивство у 1293 році, але вирок не було виконано.