Діти капітана Гранта - Сторінка 2

- Жуль Верн -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Слова, які збереглися, не полишають у цьому жодного сумніву.

— Але можна добрати з них зміст? — спитала Гелена. і— Важко сказати щось певне: багатьох слів бракує.

— Мабуть, вони доповнюють одне одне? — спитав майор.

— Безперечно, — сказав Джон Манглс. — Не може бути, щоб вода знищила в усіх трьох документах ті ж самі слова. Зіставляючи уривки фраз, ми зрештою спроможемось відновити їхній зміст.

— Оце ми зараз і зробимо, — сказав Гленарван, — але діяти будемо за певною системою. Найперш візьмемо англійський документ.

Тут слова й рядки виглядали так:

Справді, небагато з цього зрозумієш, — розчаровано сказав майор.

— Як би там не було, — зауважив Джон Манглс, — написано по-англійському.

— Безперечно, — ствердив Гленарван, — слова sink, aland, that, and, lost залишились недоторкані; skipp, напевне, означає "шкіпер". Очевидно, йдеться про якогось містера Гр... , мабуть, капітана затонулого судна *.

(4) Слова sink, aland, that, and, lost означають: "тонути", "берег", "цей", "і" "загиблий". (Прим, автора.) [10]

— Додамо ще уривки слів monit і ssistance (5), — сказав Джон Манглс, — вони цілком зрозумілі.

— О, то ми вже добрали дещо! — вигукнула Гелена.

— На жаль, тут бракує цілих рядків, — зауважив майор. — Як дізнатись про назву судна, місце загибелі?

— Дізнаємось і про це, — запевнив Гленарван.

— Авжеж, — мовив майор. — Але в який спосіб?

— Доповнюючи один документ іншим.

— Тож не гайте часу! — поквапила леді Гелена.

На другому папірцеві, попсованому ще гірш, ніж попередній, збереглося лише кілька поодиноких слів:

— Це написано по-німецькому, — сказав Джон Манглс, кинувши оком на документ.

— А ви знаєте німецьку мову? — спитав Гленарван.

— Так, знаю добре, сер.

— Тоді скажіть нам, що означають ці слова. Капітан уважно прочитав документ.

— Насамперед, — пояснив він, — можна визначити, коли сталася аварія: 7 Juni — тобто 7 червня; зіставивши це з цифрою 62 англійського документа, матимемо повну дату: 7 червня 1862 року.

— Чудово! — вигукнула Гелена. — Далі, Джоне!

— У тому ж рядку я бачу склад Glas; приєднавши до нього частку слова gow першого документа, матимемо Glasgow. Як видно, йдеться про корабель з порту Глазго.

— І я так гадаю, — мовив майор.

— Другого рядка зовсім бракує, — вів далі молодий капітан. — Але в третьому я розібрав такі важливі слова: zwei, тобто "два", і atrosen, або скорше Matrosen, тобто "матроси".

(6) Monition означає "документ", assistance — "допомога". (Прим, автора.)[11]

— Отже, — підсумувала Гелена, — йдеться про капітана й двох матросів?

— Мабуть, так, — відповів Гленарван.

— Признаюся вам, сер, — обізвався Джон Манглс, — що з наступним словом — graus — я потрапляю в скруту. Не знаю, як його витлумачити. Може, нам стане в пригоді третій документ. А два останніх слова розшифрувати неважко: Bringt ihnen означає "подайте їм", і якщо ми поставимо їх поруч з англійським словом assistance із того самого рядка першого документа, у нас вийде фраза: "Подайте їм допомогу".

— Так! "Подайте їм допомогу"! — повторив Гленарван. — Але де ж ці бідолахи? Тут нічого не сказано, де саме потонув корабель.

— Будемо сподіватися, що французький документ виявиться ясніший, — сказала Гелена.

— Подивимось його, — мовив Гленарван. — 3 ним буде легше, адже ми всі знаємо французьку мову.

Ось текст третього документа:

— Гляньте, тут є цифри! — скрикнула Гелена.

— Будемо діяти послідовно, — сказав Гленарван. — Дозвольте мені відтворити одне за одним ці неповні порізнені слова. Я бачу, що йдеться про трищоглове судно, повну назву якого подають нам спільно англійський і французький документи: "Британія". Далі — "гонія" і "південний", з них зрозуміле тільки друге слово.

— Оце дорогоцінна деталь, — зауважив Джон Манглс. —* Виходить, судно потонуло в Південній півкулі.

— Це ще не надто певно, — кинув майор.

— Підемо далі, — сказав Гленарван. — Слово "діст" частина дієслова "дістатися". Отже, ці горопахи дісталися до якогось берега. Але куди? Що воно за "контин"? Може, континент? Потім "жорсток"?[12]

— Жорстокий! — скрикнув Джон Манглс. — От і пояснення німецького слова graus: grausam — жорстокий.

— Далі! Далі! — вигукнув Гленарван, чиє збудження і цікавість зростали в міру того, як на його очах роз'єднані слова набували логічного змісту — Інд... Чи не мовиться тут про Індію, куди, можливо, було викинуто цих моряків? А що означає слово "овго"? А, довгота. Ось і широта: тридцять сім градусів одинадцять мінут. Нарешті маємо хоч одну точну вказівку.

— Так, але тут бракує довготи, — зауважив Мак-Наббс.

— Не можна вимагати, щоб було все, дорогий майоре. Знати градус широти — це вам неабищо. Французький документ таки найповніший. Очевидно, кожний — дослівний переклад двох інших, бо кількість рядків всюди однакова. Тепер треба їх об'єднати, перекласти якоюсь одною мовою й відтворити їхній найвірогідніший, найлогічніший і найповніший зміст.

— А якою мовою ви будете перекладати? — запитав майор.

— Французькою, — відповів Гленарван, — бо ж найбільше значущих слів збереглося саме у французькому документі.

— Цілком слушно, сер, — сказав Джон Манглс. — До того ж ми всі добре знаємо цю мову.

— Отже, зробимо так. Я перепишу документ, поєднуючи частки слів і фраз, доповнюючи їх безсумнівними за змістом словами і залишаючи проміжки недоторканими; потім ми порівняємо й обміркуємо.

Гленарван не гаючись узявся за перо й за кілька хвилин подав своїм друзям папір, де було написано:

Тут саме з'явився матрос. Він доповів капітанові, що "Дункан" уже увіходить до Клайдської затоки, й запитав, які будуть розпорядження.

— Ваші наміри, сер? — звернувся Джон Манглс до Гле-нарвана.

— Якнайшвидше дістатися до Думбартона. Відтіль леді Гелена поїде до Малькольм-Касла, а я — до Лондона, щоб подати цей документ в адміралтейство.

Джон Манглс зробив відповідні розпорядження, і матрос пішов переказати їх помічникові капітана.

— Тепер, друзі мої, — сказав Гленарван, — повернемось до нашого документа. Ми натрапили на слід страшної катастрофи. Від нашої кмітливості залежить життя кількох людей. Докладемо ж усіх зусиль, щоб розгадати цю таємницю.

— Ми готові, любий Едварде, — мовила Гелена.

— Насамперед треба визначити в цьому документі три частини: по-перше, те, що ми знаємо, по-друге, те, що дозволяє робити певні припущення, і трете — те, що нам невідоме. Що ж ми знаємо? Те, що 7 червня 1862 року трищоглове судно "Британія" з порту Глазго потонуло, що два матроси й капітан кинули в море цей документ під 37°11' широти і що вони просять допомоги.

— Достеменно так, — мовив майор.

— Які припущення вірогідні? Перш за все — корабель загинув десь у південних морях, і тут я прошу уважніше придивитися до слова "гонія". Може, це частинка назви якоїсь країни?

— Патагонія! — скрикнула Гелена.

— Безперечно.

— Та хіба ж тридцять сьома паралель перетинає Патагонію? — спитав майор.

— Це дуже легко перевірити, — відповів Джон Манглс, розгортаючи карту Південної Америки. — Саме так. Тридцять сьома паралель проходить крізь Патагонію. Вона перетинає Араукарію й пампу вздовж північних кордонів Патагонії і губиться в Атлантичному океані.

— Гаразд! Читаємо далі. Двоє матросів і капітан "діст..." дістались, але куди? "Контин"... — до континенту; зверніть увагу, до континенту, а не острова. Що ж сталося з ними? На щастя, тут збереглося три літери "пол...", які говорять нам про їхню долю. Ці бідолахи — бранці, вони потрапили в полон. До кого? До "жорстоких індіанців". Хіба це не переконливо? Хіба слова, котрих бракує, не просяться самі собою на порожні місця? Хіба документ не робиться раз у раз ясніший? [14]

Гленарван говорив упевнено, в очах світилося щире й глибоке переконання. Його запал передався іншим, і вони всі враз вигукнули:

— Так! Безперечно, так!

Помовчавши хвилину, Гленарван повів мову далі:

— Наші припущення, друзі, видаються мені цілком вірогідними. Як на мене, катастрофа сталася біля берегів Патагонії. А втім, я довідаюся в Глазго, куди йшла "Британія", і ми тоді розміркуємо, чи могла вона опинитись в тих місцях.

— Нема потреби їхати так далеко, — зауважив Джон Манглс. — В мене є комплект "Торговельної й мореплавської газети", ми зараз матимемо найточніші відомості.

— Так подивімось мерщій! — сказала Гелена.

Джон Манглс узяв весь комплект за 1862 рік і почав швидко переглядати. Невдовзі він 8 видимим задоволенням прочитав:

— "30 травня 1862 року. Перу. Кально. Місце призначення Глазго, "Британія", капітан Грант".

— Грант! — вигукнув Гленарван. — Той мужній шотландець, що хотів заснувати Нову Шотландію на островах Тихого океану!

— Так, — ствердив Джон Манглс, — той самий. 1861 року він відплив з Глазго на "Британії", і відтоді про нього ні чутки, ні вістки.

— Жодного сумніву, це він, — сказав Гленарван. — "Британія" вийшла з Кально 30 травня, а 7 червня, за тиждень, потонула біля берегів Патагонії. Ось вся її історія, вміщена в цих рештках слів, котрі, здавалось, ніколи не вдасться розтлумачити. Бачите, друзі, в тій частині, що дозволяла припущення, ми розгадали майже все. Тепер єдине, чого нам бракує, — це градуса довготи.

— А він нам і не потрібен, — сказав Джон Манглс, — коли відомі країна й широта, я узявся б знайти місце, де скоїлось лихо.

— Отже, тепер ми знаємо геть усе? — спитала Гелена.

— Все, люба Гелено, — відповів Гленарван, — і прогалини в документі, пороблені морською водою, я можу заповнити тепер так легко, наче мені диктуватиме сам капітан Грант.

Гленарван знов узяв перо й не вагаючись написав таке:

"7 червня 1862 року трищоглове судно "Британія", із порту Глазго, затонуло біля берегів Патагонії, у Південній півкулі. Двоє матросів і капітан Грант спробують дістатися до континенту, де потраплять у полон до жорстоких індіянів. [15] Цей документ кинуто ... градусів довготи і 37°11' широти. Подайте їм допомогу, або ж вони загинуть".

— Добре! Добре, любий Едварде, — сказала Гелена.