Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі) - Сторінка 92

Вчення його, так званий томізм, став офіційною філософією католицької церкви.

Зоїл — давньогрецький філософ і ритор IV в. до н. є. В минулому столітті зоїлом стали називати прискіпливого, недоброзичливого і в'їдливого критика.

Зевксид — давньогрецький художник V-IV вв. до н. є. Творів не збереглося.

С. 10. Іван Індійський — володар легендарного царства чи то в Азії, чи то в Африці.

Цісар Трапезонтський — володар держави на території нинішньої Туреччини в 1204— 1461 роках зі столицею Трапезонт (сучасний Трабзон).

Граматик — учений тлумач давньогрецької й латинської поезії.

С. 11. Как — в античній міфології велетень з трьома головами, убитий Гераклом, Вулкановим сином.

Єпископ Мондоньєдський — іспанський прелат і письменник Антоніо де Гевара (1490-1548), сповідник та хроніст Карла І; жіночі імена Ламія, Лаіда та Флора згадуються в його "Інтимних записках".

Медея — у грецькій міфології донька колхідського царя, допомогла аргонавтам добути золоте руно. Коли Ясон зрадив її, вона вбила суперницю і двох дітей від Ясона. Образ Медеї дістав розвиток в літературі, зокрема в Овідія. [679]

Каліпсо — у грецькій міфології одна з німф.

Цірцея (Кіркея) — у грецькій міфології чарівниця з острова Ея, яка обернула на свиней одіссеєвих супутників.

Юлій Цезар у своїх "Записках"... — Римський імператор Гай Юлій Цезар (100— 44 до н. є.), який написав книгу про свій похід на Галію "Записки про гальську війну".

Плутарх — давньогрецький письменник та історик (бл. 45-бл. 127). Написав 50 біографій славетних греків і римлян під назвою "Порівняльні життєписи".

Леон Юдей — автор трактату "Бесіди про кохання", написаного наприкінці XV в. італійською мовою.

Фонсека — Крістобаль де Фонсека (1550-1621) —а вгустинський чернець, автор трактату "Любов до Бога" (1592).

С. 12. Монтьєльський повіт — місцевість у Ламанчі.

С. 13. Урганда — чаклунка з роману "Амадіс Гальський". Баламуткою прозвана за те, що часто змінювала свою подобу.

Роланд Несамовитий — герой однойменної поеми італійського поета Лодовіко Аріосто (1474-1533).

Альвар де Луна (Альваро де Луна; 1388-1453) — іспанський письменник і войовник, улюбленець короля Хуана II, страчений на ешафоті.

Ганнібал — карфагенський полководець (бл. 247-183 до н. є.); під час 2-ї Пунічної війни перейшов через Альпи.

Франціск— король французький з династії Валуа (1494-1547); потрапив на цілий рік у полон до іспанців після поразки під Павіею.

С. 14. Латіно — Хуан Латіно, мурин (негр), який здобув освіту в домі одного іспанського гранда й викладав у Гранадському університеті.

С. 15. Бідна Скеля — натяк на героя однойменного роману "Амадіс Гальський", який зцілювався від любовної туги в монастирі на Бідній Скелі.

С. 16. Дон Бельяніс Грецький — персонаж героїчного рицарського циклу. С. 17. Оріана — коханка Амадіса Гальського.

С. 19. Вільядьего — герой іспанської примовки "Вільядьєго — тільки підошвами кресати".

"Селестіна" — або "Трагікомедія Салісто і Малібеї" — твір славетного іспанського письменника Фернандо де Рохаса (1466-1541).

Баб'єка — улюблений кінь Сіда (1030-1099), одного з ватажків реконкісти — відвоювання іспанських земель у загарбників арабів.

Ласарільйо — пахолок, який став крутієм у боротьбі за шматок хліба, герой першого крутійського роману "Життя Ласарільйо з Тормеса, його пригоди і знегоди" '(1554). [680]

С. 20. Анжеліка — героїня поеми Аріосто "Роланд Несамовитий".

С. 21. Кларідьяна — героїня рицарського роману "Рицар Феб".

С. 22. Солісдан — анаграма Лассіндо, персонажа "Амадіса Гальського".

РОЗДІЛ І

С. 25. Фелісіян де Сільва — іспанський письменник XVI в., автор романів "Друга комедія Селестіни", "Амадіс Гальський", "Флорісель де Нікея".

Кавальєре — іспанський шляхтич.

Сігуенса — іспанське містечко з невеликим університетом.

Пальмерін Англійський — герой однойменного рицарського роману.

Рицар Полум'яного Меча — прізвисько Амадіса Грецького.

Бернардо дель Карпіо — іспанський легендарний герой.

Роланд — герой "Пісні про Роланда" та багатьох переказів.

Моргант — герой-велетень з поеми Пульчі (1432-1484), флорентійського поета.

Рінальд Монтальбанський (по-італійському Рінальдо) — герой рицарської поеми Тассо (1544-1595), одного з найбільших італійських поетів.

С. 26. Ганелон — персонаж "Пісні про Роланда", зрадник. Гонелла — блазень герцога феррарського, їздив верхи на шкапі.

РОЗДІЛ II

С. ЗО. Кастелян — управитель замку.

В мене вбори — ясна збруя, бій завзятий — то мій спочив...— Рядки з відомого іспанського романсу.

Ваше ложе — твердий камінь, вартування — то ваш сон... — Слова з того ж таки романсу.

С. 31. Ланцелот — рицар "Круглого столу". Реал — старовинна іспанська монета.

РОЗДІЛ V

С. 40. Балду'ін, Карло Малий, маркіз Мантуанський — герої французьких середньовічних поем.

С. 41. Абіндарраес — мавр, герой однойменного оповідання.

Абенсераг — представник відомої арабської династії.

Дванадцять Перів Франції — дванадцять паладинів (рицарів) Карла Великого.

Дев'ять Мужів Слави — себто Ісус Навін, Давид, Юда Макаввей, Олександр Македонський, Гектор, Юлій Цезар, король Артур, Карло Великий, Готфрід Бульйонський. [681]

РОЗДІЛ VI

С. 44. Правдомовний дієписець Турпін — легендарний архієпископ французький; йому приписують авторство літописів, присвячених подвигам Карла Великого.

Маттео Боярдо-італійський поет (1441 —1494), автор рицарських поем "Роланд закоханий" та "Пісенника".

С. 45. ...капітанові пробачити... — Мається на увазі посередній перекладач поеми "Роланд Несамовитий" Херонімо де Урреа.

"Бернардо дель Карпіо" — поема Агустіна Алонсо, іспанського поета XVI а

"Ронсеваль" — поема валенсійського поета Франсіско Гаррідо Вільєни невисокої художньої вартості.

Повість про славного рицаря Тиранта Білого. — Мається на увазі кастільський переклад, опублікований 1511 року, з каталанського оригіналу. В цьому героїчному романі даються взнаки елементи бурлеску.

С. 47. "Пастух Філіди" — роман Луїса Гальвеса де Монтальво (1549-1591), надрукований у Мадріді 1582 року.

"Скарбона розмаїтих поезій" — віршована збірка Педро де Падільї, сучасника Сервантеса.

"Сльози Анджеліки"— поема Бараона де Сото (1586).

РОЗДІЛ VII

С. 48. "Каролея" або "Карлеада" — поема Херонімо Семпере, присвячена королю Карлу Великому (1560).

"Лев Гишпанський" — поема Педро де ла Весільї Кастельяноса, надрукована в Са-ламанці 1586 року.

"Цісареві діяння" — цю поему написав не Луїс де Авіла, як указано в романі, а дон Луїс Сапата.

С. 49. Фрестон — персонаж роману "Дон Бельяніс Грецький".

РОЗДІЛ VIII

С. 51. Бріарей — у грецькій міфології один з титанів, що повстали проти богів. Мав сто рук.

С. 53. Цикорна вода — вживалася в часи Сервантеса як снодійне.

С. 55. Ну що ж, побачим, хто кого, як сказав Аграхес... — Аграхес — персонаж роману "Амадіс Гальський".

С. 56. ...про те дізнаєтесь з другої книги.— Перша частина "Дон Кіхота" складалася з чотирьох книг.

РОЗДІЛ X

С. 60. Свята Германдада — святе братство, поліція інквізиції. Ф'єрабрас — легендарний емір єгипетський, винахідник чудотворного бальзаму. [682]

С. 61. Мамбріновий шолом — золотий шолом мавританського царя Мамбріна оберігав його від ран. Мамбрін — герой рицарських поем Аріосто та Больярдо.

Сакріпант — герой згаданих поем, хвалько і чванько.

Альбрака — замок на скелі, притулок Анджеліки Прекрасної, героїні поеми "Роланд Закоханий".

Собрадіське королівство — королівство, змальоване в романі "Амадіс Гальський".

РОЗДІЛ XIII

С. 71. Король Артур — легендарний король англійський, герой середньовічних переказів.

С. 72. Брати-картезіянці — ченці, які обреклися оброком мовчання. С. 74. Дзербін — персонаж аріостового "Роланда Несамовитого". Скоробагатьки ларедські — так називали тих, хто забагатів на торгівлі з Америкою. С. 75. Цезар Август — імператор римський (27 до н. є.— 14 н. є.).

Божественний мантуанець — себто римський поет Вергілій (70-19 до н. є.), родом з Мантуї.

РОЗДІЛ XIV

С. 77. Бетіс — так колись називалася річка Гвадалквівір.

С. 78. Тантал — у грецькій міфології фрігійський цар, засуджений за розголошення таємниці мучитися спрагою й голодом.

Сізіф — у грецькій міфології корінфський цар, засуджений підіймати на гору камінь, який одразу ж скочувався вниз.

Данаїди — у грецькій міфології дочки Даная, скарані за вбивство своїх чоловіків; вони були змушені наливати в підземному царстві бездонну бочку.

Тітій — у грецькій міфології велетень, скинутий за гріхи до підземного царства, і там коршаки довбали йому печінку.

Іксіон — у грецькій міфології фессалійський цар, засуджений за гріхи вічно крутитися на колесі вогненнім.

Цербер (Кербер) — у грецькій міфології лютий пес триголовий, сторож біля входу до царства попідземного.

С. 79. Неправедний Нерон — імператор римський (37-68). За переказами, палій Рима.

Невдячна дочка Тарквінія. — Над батьком поглумилася не донька, а дружина Тар-квінія Гордого.

РОЗДІЛ XV

С. 86. Старий Силен — у грецькій міфології вихованець і супутник Діоніса, веселий, добродушний, завжди хмільний дід з міхом вина.

Стобрамне місто — Фіви, столиця Беотії. [683]

РОЗДІЛ XVI

С. 89. Граф Томільяс — персонаж рицарського роману.

РОЗДІЛ XVIII

С. 98. Трапобана — так колись називався острів Шрі-Ланка.

РОЗДІЛ XXIII

С. 131. ...уже мені ті братські стріли, здається, в ушу дзижчать! — Служителі Святої Германдади прив'язували злочинців до стовпа й стріляли в них з лука.

РОЗДІЛ XXIV

С. 140. Тісба — персонаж Овідієвих "Метаморфоз", кохана Пірама.

РОЗДІЛ XXV

С. 144. Цар Гісоп.— Санчо має на увазі Езопа (VI в. до н. є.), давньогрецького байкаря.

С. 147. Медор — персонаж Аріостової поеми "Роланд Несамовитий".

С. 149. Астольф — персонаж цієї ж поеми, поеми "Роланд Несамовитий". Гіпогриф — наполовину кінь, наполовину гриф. Фронтин — крилатий кінь. Брадамант — персонаж поеми "Роланд Несамовитий".

С. 152. Амарілла, Філіда, Сільвія, Діана, Галатея — персонажі пасторальних романів.

Лукреція — римлянка зі знатного роду Тарквініїв, уславилася сміливістю та цнотливістю.

С. 154. ...як Тезей по нитці в крітському лабіринті. — Грецький герой Тезей (Тесей) вибрався з лабіринту Мінотавра по нитці, яку йому дала кохана Аріадна.

РОЗДІЛ XXVI

С. 155. Аграмант — персонаж поеми "Роланд Несамовитий".

С. 156. Фавни, сильвани — у римській міфології боги лісів і полів.

РОЗДІЛ XXVII

С.