Генріх V - Сторінка 6

- Вільям Шекспір -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

А як сказати "нігті"?)

Аліса
Les ongles, les appelons de nailès.*
(*Нігті називаються ніхті.)

Катаріна
De nailès. Escoute; dites-moi si je parle bien; de hand, de fingres, et de nailès.*
(* Ніхті. Послухай і скажи, чи правильно я вимовляю: рука, пальсі, ніхті.)

Аліса
C'est bien dict, madame; il est fort bon Anglois.
(*Все правильно, пані. У вас дуже гарна англійська вимова.)

Катаріна
Dites-moi l'Anglois pour le bras.*
(*Скажи, як по-англійському "плече"?)

Аліса
De arm, madame.*
(*Плеше, пані.)

Катаріна
Et le coude.*
(*А "лікоть"?)

Аліса
D'elbow.*
(*Лікоть.)

Катаріна
D'elbow. Je me'en fais le répétition de tous les mots que vous m'avez apprins dès à present
(*Лікуть. А тепер я повторю всі слова, яким ти мене навчила.)

Аліса
II est trop difficile, madame, comme je pense.*
(*Гадаю, шо це надто важко, пані.)

Катаріна
Excuse moi, Alice; escoute: d'hand, de fingre, de nailès, d'arma, de bilbow.*
(*Вибач, Алісо, слухай: рука, пальсі, ніхті, плеше, лекуть.)

Аліса
D'elbow, madame.*
(*Лікоть, пані.)

Катаріна
O Seigneur Dieu, je m'en oublie d'elbow! Comment appelez-vous le col?*
(*Ах, боже мій, я забула—лікуть. А як сказати "шия"?)

Аліса
De nick, madame.*
(*Шия, пані.)

Катаріна
De nick. Et le menton?*
(*Шія. А "підборіддя"?)

Аліса
De chin.*
(*Підборіддя.)

Катаріна
De sin. Le col, de nick; le menton, de sin.*
(*Підворіття. Шия — шія, підборіддя —підворіття.)

Аліса
Oui. Sauf vostre honneur, en vérité, vous prononcez les mots aussi droict que les natifs d'Angleterre.*
(*З вашого дозволу, у вас вимова, наче у справжньої англійки.)

Катаріна
Je ne doute point d'apprendre, par la grace de Dieu, et en peu de temps.*
(*З божою поміччю сподіваюся швидко навчитися.)

Аліса
N'avez-vous pas déjà oublié ce que je vous ai enseigné?*
(*Ви ще не забули того, чому я вас навчила?)

Катаріна
Non, je réciterai à vous promptement: d'hand, de fingre, de mailès—*
(*Ні. Зараз я швидко все повторю: рука, пальсі, кіхті...)

Аліса
De nailès, madame.*
(*Ніхті, пані.)

Катаріна
De nailès, de arm, de ilbow—*
(*Ніхті, плеше, лекуть...)

Аліса
Sauf vostre honneur, d'elbow.*
(*Лікоть, з вашого дозволу.)

Катаріна
Ainsi dis-je; d'elbow, de nick, et de sin. Comment appelez-vous le pied et la robe?*
(*Я так і кажу — лікуть, шія підворіття. А як сказати "вії", "повіки", "віяло"?)

Аліса
De foot, madame; et de count.*
(*Вії, пані, повіки і віяло.)

Катаріна
De foot et de count! O Seigneur Dieul ils'ont les mots de son mauvais, corruptible, gros, et impudique, et non pour les dames d'honneur d'user: je ne voudrais prononcer ces mots devant les seigneurs de France pour tout le monde. Foh! de foot et de count! Neantmoins, je réciterai une autre fois ma leçon ensemble: d'hard, de fingre, de nailès, d'arm, d'elbcw, de nick, de sin, de foot, de count.*
(*Повії і вайло! Боже милостивий! Які погані, непрнстойиі, грубі, соромітні слова! Хіба може їх уживати шляхетна дама? Нізащо в світі я не вимовила б цих слів при французьких вельможах. Фе! Повії і вайло А проте, доведеться повторити ще раз весь урок: рука, пальсі, ніхті, плеше, лікуть, шія, підворіття, повії, вайло.)

Аліса
Excellent, madame!*
(*Чудово, пані!)

Катаріна
C'est assez pour une fois: al ons-nous à diner.*
(*Для одного разу досить. Ходім обідати.)

Виходять.

СЦЕНА 5

Руан. Кімната в палаці французького короля.

Входять французький король, дофін, герцог Бретонський, Конетабль Франції та інші.

Франц. король
За Сомму, певно, Генріх відійшов.

Конетабль
Не вийдемо на бій — тоді, вважай,
У Франції чужі ми. Віддамо
Цим варварам поля і виноград.

Дофін
O Dieu vivant! * Як сталося таке,
Що покидьки розгулу наших предків,
Прищеплені до дикого стебла,
Так високо й зухвало піднялися
Над тих, кому завдячують життя?
(*О господи! (фр.))

Герцог Брет.
Прокляте плем'я, виродки норманськії
Mort de ma viel * Якщо не спиним їх,
Продам я герцогство своє й куплю
Стареньку ферму десь на Альбіоні,
Якому вже боки погризло море.
(*Клянусь життям (фр.))

Конетабль
Dieu de bataillesl * І звідки в них цей запал?
Байдуже крізь сирі тумани їхні
Ледь прозирає сонце. Хмурий світ,
І поросль будь-яка у ньому гине.
Як може запалити вояка
Ячмінне пійло, що для шкап годиться?
А наша кров, вином зігріта жарко,
Виходить, мерзла? Ні, нам честь велить
Безчинно не сидіти, мов бурульки
На стрісі, поки з тих англійців млявих
Стікає ратний піт на наше поле,
Бо нікому пролить там піт французький!
(* Бог війни! (фр.))

Дофін
Клянуся честю я, жіноцтво наше
Із нас глузує і відверто каже,
Що запал наш погас, що доведеться
Задовольнити їм англійську хтивість
І з байстрюків набрать французьке військо.,

Герцог Брет.
Нас відсилають, щоб навчать англійців
Швидкі куранти й вольти танцювати,
Бо ми, мовляв, проворні вельми в п'ятах,
Найшвидше від усіх тікати вмієм.

Франц. король
Скажіть, нехай герольд наш, Монжуа,
Сміливо кине виклик ворогам.
До бою, принци! Хай лицарська честь
Гостріше тне, аніж лицарський меч.
Шарль Делабре, французький конетабль;
Ви, герцоги Бурбонський і Берійський,
Брабантський, Алансонський, Орлеанський,
Бургундський, Барський; Водемон, Рамбюр,
Жак Шатільйон, Бомон і Фоконбер,
Русі, Фуа, Лестраль і Бусіко;
Барони, принци, герцоги шляхетні,—
Що вищий титул, то ганьба страшніша.
Спиніть того, хто землю нашу топче,
Скропивши кров'ю нашою знамена.
Зметіть англійців, як лавина в Альпах
Змітає все, що на шляху своєму
Зустріне, поки спиниться в долині.
На Генріха, мов вихор, налетіть,
В полон візьміть і привезіть в Руан —
Вам стане сил.

Конетабль
Ви — мужності взірець.
А в Генріха замало вояків,
Похід їх виснажив, багато хворих.
Клянусь — як він побачить наше військо,
Ураз помчить душа в безодню страху,
Про викуп мову поведе напасник.

Франц. король
Скажіть, хай швидше їде Монжуа.
Від Генріха ми хочемо почути,
Який він нам запропонує викуп.
Дофіне, ви залишитесь в Руані.

Дофін
Ні, ні, королю, я благаю вас.

Франц. король
Терпіння майте; залишіться з нами.
Панове, час настав: явіть відвагу —
Чекаємо на звістку про звитягу.

Виходять.

СЦЕНА 6

Англійський табір у Пікардії.

На сцені зустрічаються капітан Гауер, англієць, і капітан Флюелен, валлієць.

Гауер
Які новини, капітане Флюелен? Ви були коло мосту?

Флюелен
Запевняю вас, що піля мосту ми діємо плискуче.

Гауер
З герцогом Ексетером нічого лихого не сталося?

Флюелен
Герцог Ексетер — мушній, як Агамемнон. Це людина, яку я люплю й повашаю серцем і душею. Заради нього не шкодую ні сил, ні шиття, щоп виконати свій опов'язок. З ним, слава погу, нічого не сталося, і він мушньо утримує міст, виявляючи плискуче знання воєнного мистецтва. Там, піля мосту, я зустрів одного офіцера. Чесно кашучи, думаю, що він мушній, як Антоній. Він ще не здопув сопі такої слави, проте я сам свідок, що хоропрості виявив не менше.

Гауер
Хто він?

Флюелен
Прапорщик Пістоль.

Гауер
Не знаю такого.

Входить Пістоль.

Флюелен
Ось він.

Пістоль
Про ласку я благаю, капітане;
До тебе Ексетер прихильний вельми.

Флюелен
Так, хвалити пога, я заслушив у нього деяку прихильність.

Пістоль
Твердий солдат і серцем благородний
Наш бравий Бардольф. А жорстока доля,
Це колесо зрадливої Фортуни,
Богині тої, що сліпа стоїть
На камені, який у вічнім русі...

Флюелен
Перепрошую, пане Пістоль! Фортуна зображена сліпою, з зав'язаними очима, щоп показати нам, що вона сліпа. Вона зображена за колесом, щоп показати нам — і в цьому вся суть — що вона неспокійна, непостійна, мінлива й ненадійна. Вона стоїть, так пи мовити, на круглому камені, а той котиться, котиться, котиться... Правду сказати, поет змалював її просто чудово. Фортуна — надзвичайно повчальний опраз.

Пістоль
На Бардольфа насупилась Фортуна:
Вкрав дароносицю й повиснуть має.
Це люта смерть.
Нехай полишать зашморг для собак,
Аніж людині стягувать горлянку.
Та Ексетер вже виніс вирок смертний;
А справа ж дріб'язкова.
То, може, ще послухає тебе він.
Нехай безчестя і мотуз дешевий
Не увірвуть життя тонкої нитки.
Врятуй же Бардольфа. А я віддячу.

Флюелен
Прапорщику Пістоль, я вас розумію, але тільки до певної міри.

Пістоль
Виходить, ти радієш!

Флюелен
Радіти тут, звичайно, нічому. Та хай пи він пув мені хоч рідним братом, я дозволю сопі заувашити, що погодився б із волею герцога і стратою Пардольфа.

Пістоль
Бодай ти здох! Ось — figo* на за це!
(* Дуля (ісп.))

Флюелен
Допре.

Пістоль
Іспанську фігу!

Флюелен
Душе допре.

Гауер
Та це ж несосвітенний шахрай і негідник! Тепер я його пригадую — звідник і кишеньковий злодій.

Флюелен
Запевняю вас, що піля мосту він говорив як найхорипріший серед хороприх. А те, що він мені тепер сказав,— нехай. Пудьте певні, моя черга теж надійде.

Гауер
Звісно, це блазень, йолоп і пройдисвіт, який час від часу вирушає на війну, щоб потім, повернувшись у Лондон, удавати справжнього солдата. Такі лебедики, не моргнувши оком, назвуть вам імена великих полководців і пригадають до найменших подробиць, де і що діялося: у тім-то редуті, в тім-то виломі, в такому-то конвої; хто відзначився, хто загинув, кого розжалували, на яких умовах наполягав ворог. І все це вони викладуть вам військовими термінами, та ще й прикрасять новомодними клятвами. До того ж борода, підстрижена, як у воєначальника, і грізний бойовий мундир, коли довкола піняться кухлі, а в головах аж гуде від елю, справляють таке враження, що просто диво! Вам слід навчитися розпізнавати цих поганців, що ганьблять наші часи, бо інакше вас можуть дуже легко ввести в оману.

Флюелен
Гаразд, капітане Гауер. Тепер я пачу, що цей чоловік зовсім не той, за кого так намагається сепе видати. Хай-но лиш зловлю його на чомусь, тоді й поговоримо відверто.

(За сценою чути барабанний бій.)

Чуєте? Це йде король, а я маю розповісти йому, що діялось піля мосту
.
(Під барабанний бій, з розгорнутими знаменами входять король Генріх, Глостер і виснажені солдати.)

Хай пог плагословить вашу величність!

Король Генріх
Ти з мосту повертаєш, Флюелене?

Флюелен
Так, з дозволу вашої величності. Герцог Ексетер захищав міст вельми хоропро. Французи, дозволю сопі заувашити, втекли. В сутичках наше військо виявило мушність і хоропрість, Супротивник спропував захопити міст, але змушений пув підступити, і тепер міст у руках герцога Ексетера.