Герої з романів

ГЕРОЇ

З РОМАНІВ

ДІАЛОГ

НА ВЗІР ЛУКІЯНОВОГО

Мінос 1

(виходячи з приміщення, де він творить суд, недалеко Плутонових палат)

Щоб він пропав, той клятий базіка, згаяв мені цілий ранок! Ішлося про якусь ряднину, її поцупили в шевця на перевозі, а я тільки й чув, що про Арістотеля. Нема такого закону, щоб він його не навів.

Плутон

Чомусь ви дуже лихий, Міносе.

Мінос

А, це ви, володарю пекла. Що сюди привело вас?

Плутон

Я прийшов дещо вам розповісти. Але спершу хотів би дізнатися, який то адвокат отак увірився вам сьогодні своєю вченістю? Хіба Юо й Мартіне померли?

Мінос

Хвалити бога, ні. Але цей молодий небіжчик, очевидячки, відбув їхню школу. Він тільки й правив, що нісенітниці, і кожну підпирав витягами з давніх мудреців. І хоч переповідав їх препогано, він аж розсідався в солодких словах "галантний", "вишуканий", "чарівний": "Платон галантно каже в "Тімеї". Сенека вишуканий у трактаті "Про добродійство". Езоп чарівний в одній із своїх байок".

Плутон

Виходить, він несосвітенний дурень. Та нащо ви дозволили йому отак розводитися? Чому не звеліли замовкнути?

М і н о с

Замовкнути? Ото знайшли чоловіка, якому можна заткати губу, як він уже обізвався! Я з двадцяти разів удавав, паче збираюся встати з крісла, з двадцять разів гукав йому: "Адвокате, на бога, кінчайте! Кінчайте, адвокате!", а він знай своє і так уже и не вгавав до кінця засідання. Зроду не бачив, щоб хтось був такий на язик лепетливий. Якщо вій і далі ще раз отак розпережеться, доведеться мені зректись посади.

Плутон

Воно й правда, таких дурних мерців давніше не бувало. Останній час приходять сюди тіні, що не мають і крихти здорового глузду. Якщо поминути придворних, особливим зухвальством визначаються так звані світські люди. Вони розмовляють якоюсь особливою говіркою, яку називають галантною, а коли ми з Прозерпіною даємо зрозуміти, що пас корчить од їхніх слів, вони нас називають міщухами й кажуть, що ми не галантні. Мене запевняли навіть, що ця клята галантність розгостилася у всьому пеклі, навіть у Єлі-

72

сейських полях 2, і що тамтешні герої, а надто героїні, пошилися в дурні завдяки деяким письменникам, котрі навчили їх, сказати б, тієї красної мови й зробили з них зітхай-душ. Сказати правду, я не йму віри. Я просто не годен собі уявити, що, приміром, Кір і Олександр нараз обернулись, як мені переповідають, на Тірсіса й Селадона 3. Щоб переконатися на власні очі, я звелів привести сьогодні з Єлісейських полів та всіх інших куточків пекла найславетніших героїв і наказав приготувати для гостини оту велику вітальню, де стоїть варта. А чому не видно Радаманта?

Міно с

Кого? Радаманта? Він подався в Тартар зустрічати карного суддю 4, що знову прибув з того світу; подейкують, його за життя так шанували за справедливість, як зневажали за неймовірну скнарість.

Плутон

Це не той суддя, що ладен був дати вбити себе вдруге, аби лишень не платити Харонові шага за перевіз?

Мінос

Той. Ви бачили його дружину? Ото була дивовижа, коли вона тут показалась. Її вкривав саєтовий саван.

Плутон

Що? Саєтовий? Яке марнотратство!

Мінос

Навпаки, ощадність, бо це вбрання пошито з трьох тез, що їх подаровано її чоловікові на тому світі.

73

Гидосна тінь! Боюся, що вона розбестить усе пекло. Мені вона вуха натуркала розповідями про свої крадіжки. Позавчора вона вкрала прядку в Клотон. Вона ж і поцупила у шевця коло перевозу рядно, що ним мені оце весь ранок морочили голову. Про що ви думали, коли посилали в пекло таку лиходійку?

Плутон

Але ж вона мусила стати до пари своєму чоловікові! Без неї він би не дістав по заслузі. До речі, про Радаманта, коли не помиляюсь — то він до нас простує. Що йому таке? Він чогось переляканий.

Радамант

Можний володарю пекла, я прийшов попередити вас, що треба негайно подумати, як оборонити і вас самих і ваше володіння. На вас учинено в Тартарі змову. Всі злочинці насмілились не слухатися вас більше і взялися до зброї. Я спіткав там Прометея 5 з шулікою в руці, Тантал п'яний як чіп, Іксіон збезчестив одну фурію, а Сізіф, сидячи на своїй брилі, закликає всіх сусідів скинути кормигу вашої влади.

М і н о с

Лайдаки! Я вже давно сподівався цього лиха!

Плутон

Не бійтеся, Міносе! Я знаю спосіб їх приборкати. Але не гаймо часу! Хай укріплять дороги, хай подвоять варту коло моїх фурій, хай озброять усі пекельні загони, хай спустять з ланцюга Цербера. Ви, Радаманте, йдіть до Меркурія і скажіть, щоб він узяв у мого брата Юпітера гармати. А ви, Міносе, лишайтесь зі мною. Побачимо, чи зможуть нам допомогти

74

наші герої. Як добре склалося, що я звелів їх привести сюди саме сьогодні. Але що це за один простує сюди з ковінькою в руці й з торбами? Га! Та це ж причинний Діоген! б Що тобі тут треба?

Д і о г є н

Я довідався, в якій ви нині скруті і, як подобае вірному слузі, прийшов подати вам свою ковіньку.

П л у т о н

Без неї ми ніяк не перебудемось!

Д і о г є н

Не глузуйте з мене. Можливо, я покажу себе не наймарнішим з тих, по кого ви посилали.

Плутон

Як! Хіба герої не йдуть сюди?

Д і о г є н

Я оце здибав цілу череду божевільних, гадаю, то вони й є. Вам захотілося врядити бал?

П л у т о н Чому бал?

Діоген

Бо вони вичепурились, як на бал. Гарні, далебі! Я ще не бачив таких дженджиків та зальотників!

Плутон

Годі-бо, Діогене. Ти все кпиш, а я ж не люблю сатириків. А потім таких героїв треба шанувати.

75

Д і о г є н

Про це ви зараз складете думку самі, бо вони он уже йдуть. Покваптеся, ви, славетні герої, і ви, ще славетніші героїні, на яких колись дивувався цілий світ! Вам випадає добра нагода показати себе. Заходьте сюди всі гуртом!

Плутон

Замовкни! Я хочу, щоб вони вступали одне по одному, або вже в парі у повірником. Та спершу, Міносе, ходімте до тієї світлиці, що її, я вже казав, приготовлено для гостини. Я звелів поставити для вас крісла і відгородити бильцями. Зайдімо. Добре! Все впоряджено так, як я бажав. Іди за нами, Діогене: ти називатимеш нам при вході імена героїв. Я бачу — ти знаєшся з ними, отож, більше, ніж будь-хто, станеш мені в пригоді.

Д і о г є н

Докладу всіх зусиль.

Плутон

Стань же коло мене. Гей, варто! Тих, кого я допитаюся, зараз ведіть у довгі й темні галереї, що прилягають до цієї вітальні, і хай вони чекають на мої накази. Сідаймо. Як звати того, хто веде перед, недбало спираючись на свого джуру ?

Д і о г є н

Це великий Кір.

Плутон

Що? Той великий цар, який прилучив до Персії Мідію і звоював стільки ворогів? За його доби сюди

76

прибувало по тридцять, по сорок тисяч душ щодня. Ніхто не посилай стільки люду,

Д і о г є н

Тільки не називайте його Кіром.

П л у т о н

Чому?

Д і о г є н

Це вже не його ім'я. Нині звуть його Артамен.

П л у т он

Артамен! Де він доп'яв таке ім'я? Щось не пригадую, аби за нього читав.

Д і о г є н

Я бачу, що ви Кірової історії не знаєте.

П л у т о н

Хто, я? Та я не гірше від інших пам'ятаю Геродота 7.

Д і о г є н

Певно, що так. Тоді скажіть, чому Кір підбив стільки країв, перейшов цілу Азію, Мідію, Гірканію, Персію і сплюндрував півсвіту?

П л у т о н

Питаєте! Був-бо амбітний і хотів повоювати всі народи.

Д і о г є н

Ані нодобини! Просто він хотів визволити з брану принцесу, що її умкнули.

77

Плутон

Яку принцесу?

Діоген

Мандану.

Плутон

Мандану?

Діоген

Авжеж, і знаєте, скільки разів її умикали?

Плутон

Звідки ж мені теє знати!

Діоген

Вісім разів.

Мінос

То ця краля перейшла крізь багато рук.

Діоген

Певна річ. Однак її викрадачі були найцнотливіші з усіх негідників. Вони не зважились її зайняти.

Плутон

Я маю сумнів. Але годі слухати цього причинного Діогена. Поговорімо з самим Кіром. Отож-бо, Кіре, треба ставати до бою. Я покликав вас, щоб віддати під вашу оруду своє військо. Не відповідає! Що йому сталось? Сказати б, не тямить, де він.

Кір

О божиста принцесо!

78

Плутон

Що, Що?

Кір

О сувора Мандано!

Плутон

Прошу!

Кір

Все це лестощі, мій послужливий Феравле! Невже ж ти отак немудро гадаєш, буцімто Мандама, преславна Мандана, скине колись очима па бідолаху Артамена? А, проте, кохаймо її. Кохати недвигу серцем? Слугувати бездушній? Божествити невблаганну? Атож, Кіре, треба кохати недвигу серцем! Атож, Артамене, треба слугувати бездушній! Атож, Камбізів сину, треба божествити невблаганну дочку Кіаксарову!

Плутон

Він з'їхав з глузду. Либонь, правду казав Діоген.

Діоген

Як бачите, Кірова історія вам невідома. Але покличте його джуру Феравла, він прагне вам її оповісти, бо знає напам'ять усе, про що гадав його пан, і списує докладно всі думки, які спали коли-небудь Кірові, та ще й носить у кишені стос його листів. Щоправда, вам не втекти від нуди, бо розповідь не на малу часину.

Плутон

Я її на цеє маю!

79

К і р

Алє надто чарівна принцеса...

Плутон

Ну й мова! Хто ж так балакає! Скажіть-но мені, тонкосльозий Артамене, ви вже не маєте охоти воювати?

К і р

Благаю вас, великодушний Плутоне, потерпіть, поки я дослухаю історію 8 Аглатіда й Аместріс, яку мені мають розповісти. Вшануймо цих уславлених страдників. Тим часом вірний Феравл, якого я лишу з вами, розповість про моє життя-буття і розтлумачить, чому доля мене завжди цуратиметься.

Плутон

Не треба мені жодних тлумачень! Женіть у потилицю цього реву!

К і р

Благаю вас!

Плутон

Якщо ти не підеш...

К і р

Направду...

Плутон

Якщо ти не зникнеш...

К і р

Я гадаю...

80

П л у т о н

Якщо ти зараз же... Ну, нарешті, пішов. Усе пхикає!

Д і о г є н

І ще довго пхикатиме, він-бо дістався лишень до історії Аглатіда й Аместріс. У нього ще дев'ять грубих томів на цю втіху.

П л у т о н

Хай він заповнює своїми забаганками бодай сто томів, я маю інший клопіт, аніж слухати його. Що то за жінка простує сюди?

Д і о г є н

Чи ви не впізнаєте Томіріс?

Плутон

Як! Жорстоку царицю масагетів 9, що звеліла кинути Кірову голову в посудину, повну крові людської? От ця вже, ручусь, не заплаче! Що вона шукає?

Томіріс

"Шукайте скрізь мої загублені таблиці 10

І поверніть мені, але в них не дивіться!"

Д і о г є н

Таблиці для нотаток! Я їх у кожному разі не маю. Вони мені й ні на що, люди так ревно намагаються затямити мої дотепи, що мені не випадає нотувати їх на таблицях.

П л у т о н

Здається, в неї тільки й роботи, що шукати. Вона вже обнишпорила всі кутки й закапелки в цій віталь-

81

ні. Велика царице, які цінні нотатки були па ваших таблицях?

Т о м і р і с

Мадригал, скомпонований мною сьогодні вранці на честь мого чарівного ворога, котрого я кохаю.

М інос

Леле, до чого ж вона солодкава!

Д і о г є н

Шкода, що її таблиці пропали, цікаво було б глянути на масагетського мадригала.

Плутон

А хто ж той чарівний ворог, котрого вона кохає?

Д і о г є н

Той самий Кір, що оце пішов звідси.

Плутон

Чудово! То що ж, вона звеліла забити об'єкт своєї пристрасті?

Д і о г є н

Забити? Ця брехня трималася лише двадцять п'ять сторіч з вини скіфського газетяра 11, котрий недоречно підхопив вигадку про Кірову смерть.