Кандід, або Оптимізм - Сторінка 17

Ніхто, навіть брат Жірофле, не сидів без роботи, – він став добрим теслею і навіть чесною людиною. І Панглос не раз говорив Кандідові:

– Всі події нерозривно пов'язані в цьому найкращому із можливих світів. Бо, зрештою, коли б вас не вигнали здоровими стусанами ногою в зад за ваше кохання до Кунігунди; коли б ви не попали до рук інквізиції; коли б ви не виходили пішки всю Америку; коли б ви не прокололи шпагою барона; коли б ви не втратили всіх своїх баранів зі славної країни Ельдорадо, – ви б не їли тут ні цукатів, ні фісташок.

– Так, це прекрасно сказано, – відповів Кандід, – але нам треба працювати в нашім саду.

ПРИМІТКИ

170

Перше видання повісті "Кандід" з'явилося у Женеві в лютому 1759 р. як переклад з німецької доктора Ральфа Вольтер спочатку заперечував своє авторство, оскільки повість дістала гострий осуд женевської влади було прийняте рішення про спалення книжки рукою ката.

Відрікаючись од повісті, Вольтер підшукував для неї підставних авторів – активного літератора першої половини XVIII ст.

Шевальє де Муї, певного пана Дешаля, людину ерудовану, схильну до дотепів, і, врешті, особу повністю вигадану, якогось Демада. Своє авторство Вольтер приховував і в листах 1759 р. до братів Крамерів, які видали повість, і до свого приятеля пастора Якова Берна.

Та вже незадовго Вольтер визнав своє авторство, повість дістає низку наслідувань, переробок і продовжень. Імена персонажів стають загальними, а окремі вислови – крилатими.

1761 р. Вольтер зробив деякі незначні зміни в тексті "Кандіда", готуючи повість для нового видання.

171

Кандід – від лат. candidus – щирий, правдивий.

172

Панглос – наймення, утворене від грецького "пан" (усе) і "глосса" (мова). Тут: у розумінні – "всезнайко".

173

Жартівливий перелік елементів далекої від реального життя схоластичної науки, що нею захоплюється Панглос.

174

…немає чину без причини… – натяк на детермінізм Лейбніца.

175

Пародія на апріорний спосіб доказів, характерний для філософського методу Вольфа, послідовника Лейбніца.

176

Вольтер висміяв детермінізм у своїй праці "Основи філософії Ньютона" (1738).

177

Вальдбергофтрарбкдікдорф – назву цього міста Вольтер склав із окремих німецьких слів (Вальд, бер, гоф, дорф) та набору безглуздих звуків.

178

Тобто в однострої прусських вербувальників; під болгарами Вольтер розуміє пруссаків.

179

Прусський король Фрідріх-Вільгельм І (1688–1740) комплектував своє військо солдатами високого зросту. За його наказом високих чоловіків хапали просто на шляхах і навіть викрадали із сусідніх князівств.

180

Діоскорід – відомий старогрецький лікар (II – І ст. до Р. X.), автор багатьох медичних трактатів.

181

Авари – народ, що колись населяв Середньодунайську низовину перед приходом угрів. Тут, як алегорія, – французи.

182

Те Deum (лат.) – "Тебе, Господи, хвалимо", католицька молитва.

183

…промовець прошив його поглядом – протестантський священик.

184

Анабаптисти – християнська секта, що заперечувала хрещення немовлят, уважаючи, що хрестити можна тільки дорослих За часів Вольтера анабаптисти мали право вільного перебування в Голландії.

185

Про походження сифілісу багато дискутували в Європі у XVIII ст… Вольтер цікавився цим питанням і трактував його у низці своїх творів, переважно ґрунтуючись на праці Жана Астрюка "Трактат про венеричні хвороби" (1734).

186

Двадцятичотирьохфунтові гармати – гармати, які стріляли 24-фунтовими ядрами

187

Очевидно, натяк на банкрутство Самуїла Бернара, внаслідок якого Вольтер втратив 8 тисяч ліврів

188

A priori (лат) – на підставі теорії.

189

Землетрус в Лісабоні 1 листопада 1755 р спричинив велике руйнування міста і загибель 30 тисяч його мешканців

190

Батавія – давня назва Голландії.

191

У XVIII ст. Японія підтримувала торговельні стосунки лише з однією європейською країною – Голландією. Японці, які поверталися на батьківщину після відвідин голландських портів в Індонезії, були змушені привселюдно топтати розп'яття як свідчення того, що їх не навернули у християнство. (Християнство в Японії було заборонене 1587 р.) Вольтер переніс цей обряд на голландського матроса, який побував у Японії.

192

Урядовець інквізиції – чиновник інквізиції, який арештовував звинувачених.

193

Прекрасне аутодафе – таке аутодафе справді відбулося в Лісабоні 20 червня 1756 р.

194

Коїмбра – місто в Португалії 1307 р туди перевели з Лісабона університет, який у XVIII ст став оплотом католицизму.

195

Їх підозрювали в тому, що вони притримувалися іудаїзму.

196

Сан-беніто – Плащ із малюнками вогняних язиків та спеціальний головний убір, що їх надягали на засуджених інквізицією до аутодафе.

197

Атоська Божа Матір – зображення Богоматері, яке особливо шанують іспанці

198

Святий Антоній Падуанський та святий Яків Кампостельський – святі, яких найбільше шанують в Іспанії та Португалії

199

Miserere – назва 50-го псалма (покаянного), слов'янське "Помилуй мя, Боже"

200

Йдеться про захоплення і зруйнування 586 р до Р X вавилонським царем Навуходоносором II Єрусалима, сімдесят років євреї були полоненими Вавилона.

201

Свята ґермандада – іспанська жандармерія, яка боролася із злодіями та розбійниками на іспанських дорогах.

202

Кордельєр – чернець ордена злидарів францисканців.

203

Мараведіс – іспанська мідяна монета

204

Пріор-бенедиктинець – настоятель бенедиктинського монастиря

205

Йдеться про воєнну експедицію, організовану 1756 р. Португалією та Іспанією для зміцнення своєї влади в Парагваї, у 1610 р. орден єзуїтів на території Парагваю заснував теократичну державу, намагаючись врешті-решт досягти незалежності від Іспанії.

206

Антична статуя Венери (II ст. до Р. X.) перебувала довгий час у Флоренції в епоху Медічі (звідси її назва).

207

Масса-Карара – невелике герцогство в Тоскані.

208

Опера-буф – італійська комічна опера

209

Вівтар Святого Петра в Римі – собор Святого Петра у Ватикані, побудований у І ст., один із найславетніших і найобширніших католицьких храмів.

210

Сала – місто в Марокко.

211

…попросили передсмертного розгрішення (лат in articulo mortis) – в останню хвилину, перед смертю.

212

Мальтійські рицарі – члени релігійного рицарського ордену, які 1530 р. одержали від іспанського короля Карла V острів Мальту за умови, що він буде захищати Середземне море від турків та африканських піратів.

213

Мулей-Ізмаїл – султан в Марокко (1672–1727).

214

Яке нещастя, що мене кастровано (італ.).

215

Натяк на італійського співака Карло Фарінеллі (1705–1782), який був фаворитом двох іспанських королів – Філіппа V і його сина Фердінанда VI.

216

Під час війни за іспанську спадщину (1700–1713) Португалія уклала союз із Марокко.

217

Сеут – марокканський порт на Середземному морі.

218

Бей(араб) – начальник, управитель.

219

Ага – турецьке слово, назва турецьких сановників.

220

Азов Москва здобула вперше 1637 р, віддавши його в 1642-му, удруге здобула при Петрі Великому в 1696 р і відступила Туреччині в 1711-му після Прутського походу Остаточно Москва дістала Азов при Катерині II, 1774 р (через десять років після надрукування "Кандіда").

221

Меотійське Болото – колишня назва моря Азовського.

222

Імам – мусульманська духовна особа.

223

Очевидно, мається на увазі стрілецький бунт 1698 р.

224

Йоганн Робек (1672–1739) – швед за національністю, автор книги, в якій виправдовувалося самогубство Через декілька років після появи книги Робек утопився Цей факт дуже вразив тогочасне суспільство.

225

Вольтер має на увазі біблійного патріарха Авраама, який приходив у незнайоме місто і називав там свою дружину Сару сестрою.

226

Алькад – суддя або судовий виконавець в Іспанії.

227

Альгвазіл – іспанський поліцейський.

228

Тукуман – місто й однойменна провінція у північно-західній частині Аргентини Метиси – людність мішаної крові, від шлюбів європейців з індіанками.

229

Lospadres – батьки (тобто єзуїти).

230

Еспонтон – досл. кинджал, маленька піка, яку носили офіцери.

231

Ігнатій Лойола, засновник ордену єзуїтів, був зарахований до сану святих.

232

Преподобний панотець Круст – єзуїт з Кельмара, який переслідував Вольтера, коли той перебував у згаданому місті (1754)

233

"Вісник Треву" – газета єзуїтів, у якій публікувалися гострі відгуки на твори Вольтера

234

Фавни й сатири – другорядні боги в Стародавній Греції, яким відповідає в слов'янській міфологи лісовик.

235

Тубільці-орейлони – так європейці називали одне з індіанських племен Південної Америки, орейлони прикрашали вухо великими кулонами.

236

Ельдорадо – "країна золота". Легенди про Ельдорадо було складено ще в XVI ст. у зв'язку з відкриттям золотих розсипів в Америці. Чимало мандрівників та авантурників XVI–XVII ст. шукали цю заповідну країну. Пізніше Ельдорадо зробилось поетичним символом поривання до екзотичного, таємничого, далекого.

237

Кайєна – місто у французькій Гвіані на березі Атлантичного океану.

238

Тетуан та Мекнез – міста в Марокко.

239

Могол – титул легендарних імператорів північної Індії, які панували з 1526 до 1858 р.

240

Держава інків досягла свого найбільшого розвитку в середині XV ст. 1532 р. іспанці захопили столицю інків місто Куско, а далі цілу державу інків.

241

Вальтер Релей (1552–1618) – дипломат і мореплавець часів королеви Єлизавети, поклав печатки англійським колоніям в Америці (Віргінія).

242

Парламент – тут у старому значенні слова – вища судова установа.

243

Суринам – у XVIII ст. столиця нідерландської Гвіани.

244

Можливо, натяк на голландського книготорговця, який, за словами Вольтера, постійно щось йому недоплачував.

245

У XVII і XVIII ст. Амстердам був одним із найбільших центрів книговидання в Європі. Тут друкували книги, які неможливо було видавати в інших місцях (зокрема, багато книг Вольтера).

246

Соцініянці – послідовники італійського реформатора Лелю Соцціні (1525–1562), які заперечували потрійність божества ("антитринітари") і таїнства церковні.

247

Маніхеї – послідовники філософа Манеса (III ст. після Р. X.), який навчав, що в світі спервовіку існують дві основи життя (дуалізм) – добро й зло, як світло й тьма.

248

Конвульсюнери – секта всередині янсеністів, яка виникла в період його переслідування.

249

Вольтер має на увазі місце з Біблії (Буття, 1, 2).

250

Французький натураліст П'єр Луї Мопертюі (1698–1759), який в одній із своїх праць математично обґрунтовував існування Бога.

251

Вольтер має на увазі так зване свідоцтво, яке священик видавав людині, в якої прийняв сповідь.