Квіти для Елджернона - Сторінка 5

Я запитав у професоря Нявмура, коли я зможу піти в клас міс Кінніан у Центр для навчання дорослих і він сказав шо незабаром міс Кінніан сама прийде до лабораторії тестування в колежж шоб навчати мене окремо. Я зрадів почувши про це. Я не бачився з нею після аперації, а вона дуже приємна жінка.

25 берізня

Ця дуркувата штуковина схожа на телевізір знущалася з мене всю ніч. Як я можу спати коли шось кричить ідіотські речі мені в саме вухо з вечора до ранку. А дурацкі картинки. Гай-гай. Я не розумію шо вони означають коли я не сплю тож як я можу зрозуміти їх уві сні. Я запитав про це Берта й він сказав шо все відбувається окей. Він сказав шо мій мозок навчаєцця, перед тим як я засинаю і це мені допоможе коли міс Кінніан почне давати мені уроки в центрі тестування. Центр тестування це не лікарня для тварин як мені здавалося. Це лебораторія для науки. Я не знаю шо таке наука знаю тільки шо я допомагаю їй своїм спериментом.

Проте я не розумію шо це за штуковина схожа на телевізір. Я думаю вона пришелепувата. Якшо можна стати розумним навчаючись перед сном то навішо люди ходять до школи. Не думаю шо ця річ мені допоможе. Я чясто дивився дуже пізні передачі по телевізіру й вони ніколи не робили мене умнішим. Можливо лише деякі передачі роблють тебе умним. Такі, як теле або радіовікторини.

26 берізня

Як я працуватиму вдень, коли ця штукенція знову й знову будить мене вночі. Посеред ночі я прокидаюся і не можу знову заснути бо вона бубнить пригадай… пригадай… пригадай… І я таки шось пригадав. Я точно не пам'ятаю шо саме але це було про міс Кінніан і школу де я навчився чітати. І про те як я туди потрапив.

Якось давно я запитав у Джо Карпа як він навчився чітати і чи я теж можу навчитися. Він зареготав як завжди робить коли я кажу щось кумедне і сказав мені Чярлі навіщо тобі гаяти час вони не зможуть напхати тобі мізків туди де їх нема. Але Фанні Берден почула мої слова й розпитала свого кузена студента в колежжі Бекмана й розповіла мені про Центр навчання для недорозвинених дорослих людей у колежжі Бекмана.

Вона написала прізвище на папері а Френк зареготав і сказав дивись не стань таким ученим шо перестанеш розмовляти зі своїми старими друзями. Я сказав не турбуйся я ніколи не покину своїх старих друзів навіть якшо навчуся чітати й писати. Він реготав і Джо Карп реготав але увійшов Джімпі й наказав їм повернутися до виготовлення булочок. Усі вони мої добрі друзі.

Після роботи я пішов до школи яка була за шість кварталів і мені стало страшно. Проте я був щасливий шо навчуся чітати й купив газету шоб віднести її додому й прочітати, коли навчуся.

Коли я увійшов досередини, то побачів вилику довгу залу а в ній багато людей. Я побоявся сказати шось ни те кому-небудь і вирішив повернутися додому. Але я не знаю чому я пішов назад і знову увійшов до того приміщення. Я дочекався коли майже всі розійшлися крім кількох людей які стояли біля виликих дзиґарів схожих на ті які ми маємо в пикарні і я запитав у жінки шо там стояла чи зможу я навчитися чітати й писати бо я хочу прочітати все шо написано в газеті яку я їй показав. То була міс Кінніан але я тоді цього не знав. Вона сказала якшо ти прийдеш завтра й попросиш записати себе до моєї школи я почну навчати тебе чітати. Але ти повинен зрозуміти шо це забере багато часу можливо кілька років поки ти навчишся чітати. Я сказав їй шо не знав шо навчання триває так довго але я все одно хочу навчитися давно хочу бо не раз прикидався перед людьми шо я вмію чітати але то була неправда і я хочу навчитися.

Вона потиснула мені руку і сказала я рада познайомитися з вами містере Гордон. Я буду вашою вчителькою. Мене звуть міс Кінніан. Тож там я й навчився чітати й саме так я познайомився з міс Кінніан.

Думати й спогадувати важко і я більше не можу нормально спати. Цей телевізір балакає надто гучно.

27 берізня

Тепер коли мені почали снитися сни і я почав дещо спогадувати, професорь Нявмур каже я повинен відбути кілька тирапівтичних сесій із дохторьом Штраусом. Він мені пояснив що тирапівтична сесія передбачає коли ти почуваєш себе погано ти розмовляєш шоб почуватися краще. Я сказав йому шо не почуваю сибе зле й багато розмовляю протягом дня то навішо мені ходити на тирапію але він розгнівався і сказав шо мені треба ходити так чи інак. Під час цієї тирапії я лежу на канапі а дохторь Штраус сидить у кріслі біля мене і я говорю про все шо спадає мені на думку. Протягом трівалого часу я нічого не говорив бо не міг нічого вигадати. Потім розповів йому про пикарню і про те шо там виготовляють. Але це дурне шо я повинен приходити в його кабінет лягати на кушетку й балакати бо я все одно описую все це у своїх звітах і він може їх прочітати. Тому сьогодні я приніс свій звіт із собою і сказав йому шоб він його прочітав а я тим часом подрімаю на кушетці. Я був дуже стомлений бо цей телевізір не давав мені заснути всю ніч але він сказав мені ні сьогодні в нас так не вийде. Я повинен говорити. Отож я почав говорити, але все одно заснув на кушетці десь посередині нашого сеансу.

28 берізня

У мени разболілася галова й цього разу не через телевізір. Дохторь Штраус показав мені як зробити звук дуже тихим тож тепер я можу спати. Я нічого не чую. І я досі не розумію про шо він каже. Кілька разів я голосно вмикав його вранці аби довідатися, чого я навчівся до того як заснув і поки спав але я навіть не зрозумів тих слів які вилітали з нього. Можливо то була інша мова абощо. Але все ж таки це звучало по-американському. Але мій телевізір чи не телевізір говорив надто швидко.

Я запитав дохторя Штрауса, яка для мене користь бути умним уві сні якшо я хочу бути умним тоді коли я не сплю. Він сказав це одне й те саме і я маю два розуми. Існує підсвідомість і свідомість (так пишуться ці слова) і одна не каже другій шо вона робить. Вони навіть не розмовляють одна з одною. Тому я й сплю. І боже якими дурними були мої сни. Гай-гай. Це мій телевізір який не є телевізіром мені їх навіює. Наче давні прадавні фільми.

Я забув запитати в дохторя Штрауса чи це тільки я чи й інші людські тіла мають два розуми. (Я зазирнув у словник який залишив мені дохторь Штраус. Підсвідомий прикм. Характеризує розумові операції шо не присутні у свідомості як наприклад підсвідомий конфлікт бажань.) Там написано й більше але я досі не знаю шо воно означає. Це не вельми добре пояснення для таких тупих людей як я.

Проте галова в мене болить від випивки. Джо Карп і Френк Рейлі запросили мене піти з ними після роботи до бару Галоранса шоб трохи випити. Я не люблю пити віскі але вони пообіцяли шо ми добре розважимося. Мені й справді було там весело. Ми грали в різні ігри я танцював на барі з абажуром від лампи на голові й усі сміялися.

Потім Джо Карп попросив мене показати дівчатам як я чищу нужник у пикарні й приніс мені швабру. Я показав їм і всі реготали коли я сказав шо містер Доннер назвав мене найкращим санітаром і хлопцем для доручень із тих які йому зустрічалися бо я люблю свою роботу й виконую її добре ніколи не прогулюючи й не запізнюючись крім тих днів коли мені робили аперацію. Я похвалився що міс Кінніан завжди казала мені Чярлі пишайся своєю працею бо ти виконуєш її добре.

Усі засміялися й Френк сказав що міс Кінніан либонь схиблена якшо вона упадає за Чярлі а Джо сказав я бачу Чярлі у тебе все з нею окей. Я відповів шо не розумію про шо вони кажуть. Вони весь час підливали мені спиртне й Джо сказав шо на Чярлі приємно дивитися коли він переп'є. Я подумав це означає шо вони люблять мене. Мені з ними весило але я не можу дочекатися, коли стану не менш умним аніж мої друзі Джо Карп і Френк Рейлі.

Я не помню як закінчилася наша гулянка але вони попросили мене піти за ріг вулиці й подивитися чи йде дощ а коли я повернувся то не побачив нікого. Можливо вони пішли шукати мене. Я шукав їх поки не споночіло. Але я заблукав і я розгнівався на себе за те шо заблукав бо я знав шо Елджернон міг би пройти сто разів угору й униз цими вулицями й жодного разу не заблукав би як я.

Потім я нічого не помню але місіс Флін сказала шо мене привів додому дуже приємний полісмен. У ту ніч мені приснилися мати й батько але обличчя в матері було біле й затуманене. Я плакав бо ми були у великому універмазі і я загубився й не міг їх знайти і я бігав понад полицями завертаючи за всі кути універмагу. Потім підійшов якийсь чоловік і відвів мене до виликої кімнати з лавками і дав мені льодяник на паличці і сказав шо такий великий хлопець як я не повинен плакати бо мати й тато скоро мене знайдуть.

Таким був мій сон і в мене боліла голова на якій я мав гулю а обличчя в мене було покрите синцями. Джо Карп вирішив шо може я впав а може полісмен добряче віддубасив мене. Я не думаю шо полісмен був на це здатний. Але я вирішив більше ніколи не пити віскі.

29 берізня

Я переміг Елджернона. Я навіть не знав шо я його переміг аж поки Берт Селден не сказав мені про це. Удруге я програв томушо був дуже збуджений. Після чого я переміг його ще 8 разів. Либонь я став умним якшо зміг перемогти такого розумного миша як Елджернон. Але чомусь я не почував себе розумнішим ніж був.

Я хотів позмагатися ше але Берт сказав шо на сьодні досить. Він дав мені потримати Елджернона на одну хвилину. Елджернон приємний миш. М'який як бавовна. Він моргає а коли розплющує очі вони в нього чорні й рожеві на краях.

Я запитав чи можна мені нагодувати його бо мені було прикро шо я його переміг і я хотів піддобритися до нього шоб ми стали друзями. Берт сказав ні Елджернон дуже особливий миш і йому зроблено таку саму аперацію як мені. Він єдиний з усіх тварин, що залишається розумним так довго і він сказав шо Елджернон такий розумний шо він мусить розв'язувати проблему яка змінюється щоразу коли він іде їсти тож він мусить вивчити шось нове аби одержати свою їжу. Це мене засмутило бо якшо він зазнає невдачі то не зможе поїсти й залишиться голодний.

Я не думаю шо це правильно примушувати тебе виконати випробування для того шоб поїсти. Як би почував себе Берт якби йому довелося виконувати тест щоразу коли йому хотілося їсти. Я думаю ми станемо друзями з Елджерноном.

Тут я пригадав, шо дохторь Штраус каже, я повинен записувати всі свої сни і свої думки шоб коли я приходжу в його кабінет я міг розповісти про них.